Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 серпня 2022 року
у справі № 520/13981/21
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спору про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно нерозгляду адвокатського запиту
ФАБУЛА СПРАВИ
Адвокатське об`єднання «Формула захисту» (далі - Адвокатське об`єднання) звернулося до окружного адміністративного суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Діамантбанк» (далі - Уповноважена особа, Фонд), у якому просило:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нерозгляду адвокатського запиту керуючого партнера Адвокатського об`єднання адвоката та ненадання запитуваної інформації;
- зобов`язати Уповноважену особу надати запитувану інформацію стосовно діяльності ПАТ «Діамантбанк», що сформульована у вказаному адвокатському запиті.
Позов мотивовано тим, що Адвокатським об'єднанням до Уповноваженої особи було направлено адвокатський запит у порядку статей 20, 23, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Проте у відповіді на цей адвокатський запит Уповноважена особа зазначила, що адвокатський запит не підлягає розгляду, оскільки статтею 24 Закону № 5076-VI не передбачено направлення адвокатських запитів працівникам установи, що виконують спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, оскільки Уповноважена особа зобов`язана надати запитувану в адвокатському запиті інформацію стосовно діяльності ПАТ «Діамантбанк».
Окружний адміністративний суд ухвалою, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, задовольнив клопотання представника Уповноваженої особи та закрив провадження в цій справі. При цьому окружний адміністративний суд дійшов висновку про те, що спір у цій справі відноситься до юрисдикції господарських судів.
ОЦІНКА СУДУ
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI), уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
На Фонд, який є юридичною особою публічного права, покладено функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Зі свого боку, уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані Фондом повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Фонд як юридична особа публічного права може бути суб`єктом як публічно-правових, так і приватноправових правовідносин. При цьому в приватноправових відносинах, якими є здійснення функцій органу управління банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, чи банку, який ліквідується, Фонд не здійснює функцій суб'єкта владних повноважень.
Визначений статтею 3 Закону № 4452-VI правовий статус Фонду як юридичної особи публічного права, що має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні, не впливає на правовий статус банку, в якому запроваджено тимчасову адміністрацію або щодо якого розпочато процедуру ліквідації, оскільки Фонд розпоряджається майном такого банку від імені останнього й у межах виконання покладених на нього законодавством функцій щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та не здійснює в цій частині жодних владних управлінських функцій.
Згідно із частиною першою статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.
ВИСНОВКИ: розглядаючи адвокатський запит керуючого партнера Адвокатського об`єднання адвоката, поданого у зв`язку з наданням правової допомоги ТОВ у господарській справі щодо припинення зобов`язань за його договорами кредитної лінії з банком, що знаходиться на розгляді господарського суду, Уповноважена особа діяла не як суб`єкт владних повноважень, а як орган управління банку, який здійснює заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втратам майна та грошових коштів. Беручи до уваги наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, цей спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Отже, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанції про підсудність цієї справи суду господарської юрисдикції.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори за участю ФГВФО, критерії розмежування судової юрисдикції, права адвоката, порядок надання відповіді на адвокатський запит, господарське судочинство, адміністративне судочинство, процедура ліквідації банку
