Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 листопада 2019 року
у справі № 805/5043/15-а
Адміністративна юрисдикція
Щодо наслідків невиконання судового рішення, яке набрало законної сили
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постановах
від 18 жовтня 2018 року у справі № 638/643/17
від 18 квітня 2019 року у справі № 808/2291/16
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» (Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Актив-Банк»), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО), в якому просив:
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Актив-Банк» передати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів про внесення до списку вкладників, яким належать виплати за рахунок Фонду в межах гарантованої суми 200 тисяч грн, за договором, а також нарахованих відсотків по вкладу;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити до загального реєстру вкладників, яким належать виплати за рахунок Фонду в межах гарантованої суми 200 тисяч грн, за договором, а також нарахованих відсотків по вкладу;
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненадання додаткової інформації до Фонду про внесення змін до списку вкладників, яким належать виплати за рахунок Фонду в межах гарантованої суми 200 тисяч грн за договором.
Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з матеріалами цієї справи неукладення додаткової угоди відповідно до пункту 1.3 договору банківського вкладу стало наслідком невиконання банком прийнятих на себе зобов'язань, а після запровадження тимчасової адміністрації - невиконання уповноваженою особою Фонду рішення суду, яке набуло законної сили.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ОСОБА_1 набув статусу вкладника банку у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI, відтак, на нього поширюються гарантії, визначені абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тобто позивач є тією особою, яка набула право на відшкодування суми коштів за рахунок ФГВФО, що є підставою для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Актив-Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Водночас, за умовами договору про відступлення права вимоги позивач може бути визнаним кредитором по відношенню до банку, що є підставою для задоволення її вимог у порядку та черговості, визначеними статтею 52 Закону № 4452-VI, за рахунок коштів, одержаних в результаті реалізації і продажу майна банку.
ВИСНОВКИ: невиконання судового рішення, яке набуло законної сили, надання йому переоцінки суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори за участю ФГВФО, принцип обов'язковості судових рішень, захист прав вкладників, засади судочинства
