Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 вересня 2021 року
у справі № 160/15864/20
Адміністративна юрисдикція
Щодо звільнення від сплати судового збору за позовом вкладника банку до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно невнесення до загального реєстру вкладників
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому просив:
- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо невнесення його до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та такими, що порушують норми статті 24 (дискримінація) та статті 41 (гарантія права власності) Конституції України;
- визнати право ОСОБА_1 на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду (гарантованої суми відшкодування) згідно з договорами банківського вкладу (депозиту);
- зобов`язати Фонд на підставі додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування, внести до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, виплатити відшкодування у розмірі 129 592,62 грн за рахунок коштів Фонду ОСОБА_1 за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Акціонерний банк «Златобанк»;
- стягнути з Фонду на користь ОСОБА_1 відсотки з урахуванням установленого індексу інфляції (інфляційне збільшення);
- стягнути з Фонду на користь ОСОБА_1 відсотки з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми;
- стягнути з Фонду моральну шкоду.
Ухвалою окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати документ про сплату судового збору.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу скаржника залишено без руху і надано десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання документа про сплату судового збору.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу - повернуто, оскільки в установлений строк скаржник не усунув недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху з підстав того, що Закон України «Про судовий збір» не звільняє позивача від сплати судового збору.
ОЦІНКА СУДУ
Пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір». При цьому передбачені в цій статті особи, які мають пільги щодо сплати судового збору, звільняються від його сплати під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, про що прямо зазначено в абзаці першому частини першої цієї статті.
Одночасно частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
Стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними щодо положень статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб'єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об'єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій.
Вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем, який несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, а тому вкладник, звертаючись до суду з позовом, пов`язаним з порушенням його прав за договором банківського вкладу, звільняється від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Разом з тим, Фонд не є фінансовою установою, яка надає фінансові послуги, оскільки відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» він є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Крім того, відповідно до частини третьої статті 3 цього ж Закону Фонд є установою, що не має на меті отримання прибутку.
Таким чином, Фонд не підпадає під категорію фінансової установи, яка під час надання інформації клієнту зобов'язана дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів. Отже, на фізичних осіб - вкладників комерційних банків під час дії тимчасової адміністрації не поширюється дія частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
ВИСНОВКИ: дія частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом під час здійснення останнім владних управлінських функцій (виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами на підставі пункту 4 частини другої статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), а тому немає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист прав вкладників, платники судового збору, пільги щодо сплати судового збору, порядок сплати судового збору
