Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 жовтня 2022 року
у справі № 552/1982/16-а
Адміністративна юрисдикція
Щодо розмежування порядку оподаткування послуг з міжнародних перевезень та транспортно-експедиційних послуг
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Митниці, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Митниці про порушення митних правил.
Справа неодноразово розглядалася різними судовими інстанціями.
Суд першої інстанції постановою відмовив у задоволенні позовних вимог.
Апеляційний адміністративний суд постановою скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з частиною четвертою статті 266 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Згідно з частиною першою статті 485 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
Згідно з частинами 1, 11-13 статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Положеннями частини десятої статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
У свою чергу, статтею 134 Кодексу торговельного мореплавства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що договір морського перевезення вантажу повинен бути укладений у письмовій формі. Документами, що підтверджують наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, є: 1) рейсовий чартер - якщо договір передбачає умову надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових приміщень; 2) коносамент - якщо договір не передбачає умови, зазначеної в пункті 1 цієї статті; 3) інші письмові докази.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи рахунка на оплату, листа щодо транспортних витрат, акта надання послуг бачається, що ТОВ «Інтермодал Експрес» розмежувало у зазначених документах міжнародні перевезення морським транспортом, міжнародні автопослуги до митного кордону України, міжнародні автопослуги після митного кордону України та окремо транспортно-експедиційні-послуги, які оподатковуються за ставкою 20% (у тому числі податок на додану вартість).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що матеріалами справи не підтверджується наявність вини ОСОБА_1 у формі умислу, спрямованого на заявлення в митній декларації неправдивих відомостей для досягнення мети у вигляді неправомірного зменшення митних платежів та у його діях відсутній склад правопорушення, визначений статтею 485 Митного кодексу України.
ВИСНОВКИ: вартість послуг з міжнародних перевезень оподатковується за ставкою 0% у разі, якщо платник податку діяв як експедитор в інтересах споживача послуг з міжнародних перевезень вантажу морським транспортом, організовував такого роду перевезення, отримував на свій рахунок грошові кошти від замовників цих послуг, перераховував ці кошти перевізнику, тобто здійснював операції з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажів морським транспортом. За ставкою ж 20% в податковому обліку має оподатковуватись обсяг продаж з операцій з постачання експедиторських послуг (вартість винагороди експедитора).
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЗЕД, відповідальність декларанта, процедура митного оформлення, оподаткування експедиторських послуг
