Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 листопада 2022 року
у справі № 344/3764/21
Цивільна юрисдикція
Щодо специфіки тягаря доказування у справах з приводу надання медичних послуг
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди за неналежне надання медичних послуг.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні цього позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення.Позовну заяву задоволено частково.
ОЦІНКА СУДУ
Медична послуга - це сукупність необхідних, достатніх, добросовісних, доцільних професійних дій медичного працівника (виконавця), спрямованих на задоволення потреб пацієнта (замовника, споживача послуг). Ненадання або неналежне надання медичної допомоги може мати своїм наслідком каліцтво, інше ушкодження здоров`я, заподіяння майнової чи моральної шкоди, у результаті чого у дію вступатиме механізм делікту.
Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 906 ЦК України).
З урахуванням принципу розумності, очевидно, що виконавець медичних послуг зобов`язаний здійснювати ведення відповідної медичної документації про лікування. Така документація має містити, зокрема, інформацію, зібрану в результаті попередніх розмов із пацієнтом, досліджень або консультацій, інформацію про згоду пацієнта й інформацію, що стосується послуг, які надаються. Виконавець зобов`язаний, отримавши розумну вимогу, надати пацієнтові, а якщо пацієнт перебуває у стані, який не дає йому змоги висловити свою волю, - особі чи організації, уповноваженій приймати рішення на користь пацієнта, доступ до документації; і якщо це розумно, відповідати на запитання щодо змісту документації. Якщо пацієнту завдано шкоди і він стверджує, що це є результатом того, що відповідальна особа не виконала обов`язок виявити професіоналізм і турботливість, то невиконання обов`язку проявити професіоналізм і турботливість, а також причинний зв`язок між цим порушенням і шкодою, що настає, презюмуються.
У цій справі, звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 (пацієнт) вказувала на те, що у зв`язку з неналежним виконанням ФОП ОСОБА_2 своїх професійних обов`язків із недотриманням обов`язкових умов лікування, неякісним наданням стоматологічних послуг (протезування), у неї з`явився біль та дефекти зовнішнього вигляду обличчя, виникла необхідність проведення подальшого нового лікування з метою виправлення помилок відповідача, що свідчить про завдання їй майнової та моральної шкоди.
На підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 подала до суду висновок клініко-експертної оцінки, проведеної комісією згідно з наказом Департаменту охорони здоров`я ОДА.
Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у вказаному документі зазначено, зокрема, що пацієнтка проходила лікування і протезування в «Клініці» у період із лютого до серпня 2020 року. Висновком клініко-експертної оцінки встановлено діагноз: часткова відсутність зубів III клас за Кенеді, генералізований пародонтит 1 ступеня розвитку, зубощелепні деформації, дефекти твердих тканин. Рекомендовано, в тому числі, зняти мостоподібні протези з верхньої і нижньої щелепи та провести повторне ортопедичне лікування естетичними незмінними протезами.
Допитаний у судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції свідок ОСОБА_10, який був головою клініко-експертної комісії, створеної за скаргою ОСОБА_1, підтвердив надання стоматологічних послуг останній саме ОСОБА_2. При цьому свідок зазначив, що відповідна кваліфікація «Ортопедична стоматологія» у ОСОБА_2 відсутня.
Крім того, судами встановлено та підтверджено матеріалами справи листування між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у мобільному месенджері «Viber» у березні та серпні 2020 року щодо надання медичних послуг. При цьому мобільний номер телефону ОСОБА_2 відповідає вказаному ним на сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У свою чергу, відповідач не спростував факт надання ним неякісних стоматологічних послуг позивачу, а просто заперечував наявність між сторонами договірних правовідносин.Тому відповідач був зобов`язаний із застосуванням засобів доказування довести факт відсутності між сторонами договірних правовідносин.
Встановивши зазначені обставини у їх сукупності, дослідивши надані сторонами докази, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь пацієнтки майнової шкоди, яка полягає у стягненні витрат, сплачених нею за підготовку та протезування 19 коронками на діоксиді цирконію ФОП ОСОБА_2 у розмірі 61 430,00 грн, а також про часткове задоволення вимог щодо стягнення моральної шкоди. При цьому вказана сума майнової шкоди співвідноситься з цінами, встановленими у клініці згідно з наданим прайсом клініки.
ВИСНОВКИ: Касаційний суд звертає увагу на специфіку тягаря доказування у справах щодо надання медичних послуг. Мають пред`являтися пропорційні вимоги до ступеня деталізації обставин справи, які надаються пацієнтами. Від пацієнтів не можна очікувати та вимагати точного володіння медичними знаннями. Вони не мають точного розуміння процесів лікування та необхідної кваліфікації для аналізу та надання обставин справи, що становлять предмет спору. З метою належної участі в цивільному процесі сторона не повинна мати професійні медичні знання. У зв`язку з цим сторона процесу, яка є пацієнтом, має право обмежитися доповіддю, що дасть змогу припустити про порушення зі сторони обслуговуючого персоналу в силу наслідків, що настали для пацієнта. Тому, з урахуванням принципу розумності, пацієнту, який звернувся до суду за захистом порушених прав, що полягають у завданні шкоди здоров`ю, слід тільки вказати на порушення, а далі тягар доказування покладається на медичну установу чи на лікаря. При цьому вказане не призводить до порушення принципу диспозитивності судового процесу, а навпаки слугує для забезпечення процесуальної рівності сторін.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист прав пацієнта, відповідальність медичної установи, підстави відшкодування шкоди, розподіл тягаря доказування
