Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Рішенням
від 06 квітня 2023 року
у справі № 260/3564/22[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо належного відповідача за позовом про невиплату на користь співробітника Служби судової охорони додаткової винагороди у правовідносинах, що виникли з 24 лютого 2022 року
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони (далі - ТУ ССО), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Служби судової охорони, в якому просив:
- визнати протиправними дії ТУ ССО щодо ненарахування і невиплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова Кабінету Міністрів України №168);
- зобов`язати ТУ ССО здійснити нарахування і виплату йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, починаючи з 24 лютого 2022 року.
Ухвалою окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі.
До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшло подання судді окружного адміністративного суду про розгляд адміністративної справи як зразкової.
ОЦІНКА СУДУ
Ознаки типових справ:
- позивачем є співробітник Служби судової охорони;
- відповідачем є центральний орган управління (Центральний апарат) або територіальний підрозділ (територіальне управління) Служби судової охорони;
- предметом спору є додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168;
- спір виник внаслідок невиплати співробітнику Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168;
- предметом позову є позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача щодо ненарахування і невиплати додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168, та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити таку винагороду, починаючи з 24 лютого 2022 року (стягнення з відповідача суми додаткової винагороди за певний період).
Висновки Верховного Суду у цій зразковій справі щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України №168 у посутньому зв`язку з положеннями статей 43 і 58 Конституції України, статей 161, 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», нормами Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі - Порядок №384) і Порядку і умов виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану, затвердженого наказом ДСА України від 31.10.2022 №396 (далі - Порядок №396), належить застосовувати в адміністративних справах про виплату на користь співробітників Служби судової охорони додаткової винагороди у правовідносинах, що виникли з 24 лютого 2022 року.
За змістом пункту 9 частини першої статті 4, статті 5, частини четвертої статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, який, на думку позивача, порушив його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Бюджетні правовідносини, які виникають між учасниками бюджетного процесу стосовно реалізації їхніх бюджетних повноважень (прав та обов`язків з управління бюджетними коштами), безпосередньо не стосуються позивача, що не дає підстав для залучення державних органів, які беруть участь у процесі формування і використання фінансових ресурсів для виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, до участі у цій судовій справі.
ВИСНОВКИ: у позовній заяві позивач правильно визначив, що спірні правовідносини щодо виплати грошового забезпечення у належному розмірі виникли між ним і ТУ ССО, яке в силу вимог пункту 10 Порядку №384 виплачує позивачу грошове забезпечення за місцем проходження ним служби.
Отже, ТУ ССО є належним відповідачем за пред`явленим ОСОБА_1 позовом, оскільки саме цей суб`єкт владних повноважень допустив протиправну бездіяльність у спірних правовідносинах щодо виплати позивачу додаткової винагороди.
Водночас ДСА України, яка була залучена другим відповідачем у справі окружним адміністративним судом при відкритті провадження у справі, не має відповідати за цим позовом, адже між позивачем і ДСА України безпосередньо не виникло жодних правовідносин, у яких би цей суб'єкт владних повноважень порушив права позивача.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист соціальних прав, право на своєчасне одержання винагороди за працю, дія закону в часі, правовий статус співробітників Служби судової охорони, учасники справи
