Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 червня 2023 року
у справі № 826/22842/15[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо обов'язку органу державного архітектурно-будівельного контролю вжити заходів стосовно припинення самочинного будівництва
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: ОСОБА_2, міська рада, в якому просила:
- визнати незаконною та скасувати реєстрацію Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Декларації про початок виконання будівельних робіт по об'єкту «Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок:»;
- визнати незаконною і скасувати реєстрацію Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Декларації про готовність об'єкта до експлуатації по об'єкту «Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок»;
- зобов'язати відповідача звернутися до суду із позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об'єкта на земельній ділянці та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
Ухвалою окружного адміністративного суду позовну заяву в частині позовних вимог про визнання незаконною та скасування реєстрації Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації у зв`язку з відкликанням позовної заяви залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 155 КАС України.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Ключовим у справі є питання щодо обов`язку відповідача вжити заходів щодо знесення самочинного будівництва у разі ухилення суб`єкта містобудування від участі у перевірці виконання припису.
Відповідно до зазначених норм, на органи державного архітектурно-будівельного контролю покладено обов'язок контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Законом № 3038-VI визначено порядок дій органу архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення самочинного будівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону №3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Отже, реалізуючи повноваження належно, добросовісно та з метою, для якої вони надані, орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі настання умов, передбачених статтею 38 Закону №3038-VI, має обов`язок звернутися до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. Звернення до суду з позовом в цьому випадку є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб'єктивних прав органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва є способом захисту публічних інтересів у сфері містобудування, а не прав та законних інтересів Держархбудінспекції. Захист публічних інтересів у сфері містобудування не може ставитися у залежність від бажання Держархбудінспекції.
Об`єктивні обставини цієї справи свідчать про те, що ДАБІ достеменно знало про самочинне будівництво зі стадії котловану і не вжило заходів до його припинення і знесення. Фактично самоусунулося від виконання своїх завдань, ховаючись за формальну причину - відсутність сприяння з боку правоохоронних органів у пошуку замовника будівництва ОСОБА_2.
Сукупність дій відповідача свідчить про недбалість, що призвела до невиконання завдань ДАБІ і реєстрацію прав на будівлю, яка зведена з істотним порушенням закону.
ВИСНОВКИ: основне завдання ДАБІ полягає саме у тому, щоб вчасно припиняти самочинне будівництво, запобігати негативним наслідкам незаконного будівництва. Діючи належно і добросовісно, ДАБІ вживає відповідних заходів, які є своєчасними та дієвими. Формальне виконання повноважень без наміру отримання реальних результатів, не виконує завдань ДАБІ. Спроба перевірки виконання припису, яка закінчилася відсутністю відповіді поліції, не призвела до припинення будівництва.
При цьому норми ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не конкретизують способу виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту самочинного будівництва об'єкта і не вимагають проведення таких перевірок як передумови для реалізації повноважень, визначених цією статтею, та знесення самочинно збудованих об`єктів.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: принцип належного урядування, спори у сфері містобудування, порушення містобудівного законодавства
