Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 серпня 2023 року
у справі № 824/45/23
Цивільна юрисдикція
Щодо можливості виникнення спору з питань, врегульованих договором, який містить арбітражне застереження
Фабула справи: представник Zentrum Solutions AG (Швейцарська Конфедерація) (далі - Zentrum Solutions AG, Заявник) звернувся до суду із заявою (далі - Заява), у якій, зокрема, просив:
- визнати та надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у справі № 292/2021 (далі - МКАС при ТПП України) за позовом Zentrum Solutions AG до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (Україна) (далі - ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ») про стягнення заборгованості за контрактом (далі - Контракт та Рішення МКАС при ТПП України відповідно);
- видати виконавчий лист про стягнення з ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» на користь Zentrum Solutions AG: 30 208,26 Євро основного боргу за поставлену продукцію, 1 867,94 Євро - 3 % річних за порушення виконання грошового зобов`язання, 2 421,59 Євро - відшкодування витрат з арбітражного збору, 1 500,00 Євро - відшкодування витрат на правову допомогу (у арбітражі), що разом становить 35 997,79 Євро.
Ухвалою апеляційного суд Заява задоволена - визнане Рішення МКАС при ТПП України та наданий дозвіл на його виконання.
Мотивація апеляційної скарги: ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» вважає, що до арбітражне застереження, що міститься у п. 9.3 Контракту, стосується врегулювання усіх неврегульованих Контрактом спорів, а питання розподілу банківських витрат сторін Контракту врегульоване додатковою угодою. Тому МКАС при ТПП України не мав права розглядати спір Заявника та Апелянта у арбітражі щодо суми грошових коштів, яку було утримано банківськими установами за місцем знаходження Заявника із здійсненого Апелянтом часткового платежу суми, передбаченої Контрактом, як плату за відповідні банківські послуги.
Правова позиція Верховного Суду: завданням арбітражу є вирішення спору між сторонами договору, а не заповнення прогалин договірного врегулювання їх правовідносин. Сторони договору своїм формулюванням арбітражного застереження визначають коло правовідносин, до яких воно застосовується, а не змінюють суть інституту арбітражного розгляду - вирішення спорів у порядку арбітражу.
Відповідно до умов розділу IX Контракту з під його дії не виключені спори, що виникають між його сторонами щодо розрахунків за Контрактом.
Відповідно до встановлених та не спростованих обставин цієї справи Заявник спробував реалізувати умови пункту 9.1 Контракту, про що, у тому числі, зазначив й МКАС при ТПП України у своєму відповідному рішенні. Оскільки реалізація Заявником умов п. 9.1 не призвела до вирішення спору відповідно до його умов - між сторонами Контракту виник спір, який не вдалося врегулювати «за Контрактом». А відповідно до умов п. 9.3. Контракту «усі неврегульовані за Контрактом спори» передаються заінтересованою стороною Контракту на розгляд МКАС при ТПП України, а відтак, зазначений арбітражний розгляд відповідає умовам п. 9.3. Контракту, у тому числі у вирішенні питань щодо розрахунків сторін Контракту.
Отже, Контракт містить у п. 9.3 арбітражну угоду, яка викладена у письмовій формі, не визнана недійсною та не втратила чинність на момент її застосування сторонами Контракту, у тому числі через недієздатність однієї із сторін Контракту щодо його підписання. Судами не встановлено, а сторонами спору не доведено, що вони не були попереджені належним чином про призначення відповідного арбітра та про відповідний арбітраж, були позбавлені можливості подати свої пояснення у цьому арбітражному розгляді, що склад арбітражу, сама арбітражна процедура як така, застосоване право не відповідають умовам цієї арбітражної угоди, що сам спір не міг бути переданий на розгляд МКАС при ТПП України або визнання та виконання Рішення МКАС при ТПП України, яке набрало законної сили та не було визнане недійсним, суперечить публічному порядку України. Зокрема, Апелянт не спростував дані, наведені у Довідці МКАС при ТПП України. Тому наявність інших підстав, передбачених ст. 478 ЦПК України, яким кореспондує стаття V Нью-Йоркської конвенції та частина перша ст. 36 Закону про МКА, також не доведена у цій справі Апелянтом та не встановлена судами.
Висновки: наявність спору між сторонами договору щодо реалізації (розуміння) його положень сама по собі не обов'язково дорівнює відсутності договірного врегулювання того, чи іншого питання. Справедливим є й зворотне твердження - відсутність договірного врегулювання того, чи іншого питання, сама по собі не дорівнює наявності спору між сторонами договору щодо цього питання.
Тому той факт, що сторони у Контракті та додаткових угодах до нього врегулювали умови своїх взаєморозрахунків не означає, що у них не може виникати спір щодо розуміння (реалізації) цих умов. Зазначене вказує на регулювання сторонами Контракту своїх правовідносин, а не спорів, які з них можуть виникнути.
Ключові слова: арбітражне провадження, порядок врегулювання спору, зміст арбітражного застереження
