Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 вересня 2025 року
у справі № 4813/2108/2409/2024/001
Цивільна юрисдикція
Щодо відсутності підстав для видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду у разі смерті відповідача до моменту пред'явлення позову
Фабула справи: ОСОБА_1 подав до апеляційного суду, заінтересована особа (відповідач у третейському спорі) - ОСОБА_2, заяву про видачу виконавчого листа на примусове виконання Третейського суду для вирішення конкретного спору (суд AD HOC) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
ОСОБА_3 через представника звернувся із заявою про оскарження рішення третейського суду. Заява мотивована, зокрема, тим, що ОСОБА_3 не був учасником у третейському спорі, однак оскаржуваним рішенням Третейського суду було вирішено питання про його права та обов`язки. Заявник зазначав, що ОСОБА_3 є рідним сином та єдиним спадкоємцем ОСОБА_2.
Ухвалою апеляційного суду в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Мотивація апеляційної скарги: ОСОБА_1 стверджує, що рішення третейського суду для вирішення конкретного спору (суд AD HOC), у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики не містить жодної згадки, тим більше не встановлює права та обов`язки ОСОБА_3. При розгляді заяви про скасування рішення третейського суду суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність/наявність підстав для його скасування, визначених ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди».
Правова позиція Верховного Суду: рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов`язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ (ч.ч. 1 та 2 ст. 51 Закону України «Про третейські суди»).
При розгляді справи суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених ст. 486 цього Кодексу (ч. 3 ст. 485 ЦПК України).
Аналіз ст. 486 ЦПК України свідчить, що при розгляді заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа. У ст. 486 ЦПК України передбачено виключний перелік підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду і тягар доведення наявності цих підстав покладається на сторону, яка обґрунтовує необхідність відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.
Висновки: в національному правопорядку, з урахуванням власне здорового глузду, не допускається конструкції звернення до суду чи третейського суду з позовом до померлої особи, правоздатність якої на час пред'явлення позову припинилась.
Якщо відповідач помер до моменту пред`явлення позову до третейського суду та ухвалення рішення третейським судом, то підстави для видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду відсутні, оскільки третейський суд у такому разі вирішує питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, а саме правонаступників (спадкоємців) відповідача, який помер до моменту пред'явлення позову до третейського суду.
Ключові слова: оскарження рішень третейського суду, третейське судочинство, умови звернення до суду
