Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 травня 2018 року
у справі № 917/1424/17
Господарська юрисдикція
Щодо обґрунтування рішення Антимонопольного комітету України про вчинення антиконкурентних узгоджених дій
Фабула справи: ПАТ "Управління механізації будівництва №23" звернулося до суду з позовом обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК у справі "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ".
Позовна заява мотивована тим, що Рішення ухвалене при неповному з'ясуванні обставин. Вказаним рішенням не доведена антиконкурентна узгоджена поведінка Позивача, не зазначені докази, які підтверджують негативний вплив на стан конкуренції на цьому ринку у вигляді настання певних негативних наслідків для інших суб'єктів господарювання.
Суд першої інстанції визнав недійсним п.1,3 резолютивної частини Рішення. Суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення суду першої інстанції.
Мотивація касаційної скарги: згідно з доводами відповідача судами попередніх інстанцій проігноровані норми матеріального права, передбачені ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Територіальним відділення АМК при винесенні Рішення було з'ясовано всі обставини справи, а також зроблені відповідні висновки в межах їх розгляду. Судами попередніх інстанцій проігноровано факт того, що Позивачем не було надано спростувань по суті Рішення; матеріали справи та встановлені факти доводять вчинення Позивачем та третьою особою антиконкурентних узгоджених дій, що призвели до спотворення результатів торгів.
У відзиві на касаційну скаргу Позивач зазначає, що зовнішні ознаки в оформленні документів не можуть самі по собі свідчити про те, що між учасниками процедури відбувся обмін інформацією при підготовці конкурсної пропозиції. Співпадіння в оформленні та зовнішньому вигляді пропозицій торгів в даному випадку також не свідчать про наявність антиконкурентних узгоджених дій. Під час проведення торгів мала місце цінова конкуренція між учасниками, а перемога в конкурсних торгах стала наслідком запропонованої найменшої ціни.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч.1 ст.59).
Відповідно до матеріалів справи певна схожість в оформленні учасниками торгів їхніх конкурсних пропозицій, за відсутності беззаперечних доказів неправомірного або узгодженого формування цими учасниками спільно конкурсних пропозицій або цін на товар, спрямованого на усунення, недопущення чи обмеження конкуренції на торгах, за відсутності доказів антиконкурентної узгодженої поведінки учасників торгів у ході проведення цих останніх не свідчить про наявність попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій) та про спрямованість цих дій на усунення або недопущення конкуренції, спотворення результатів торгів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Висновки: тільки певна схожість в оформленні конкурсних пропозицій учасниками торгів не свідчить про наявність антиконкурентних узгоджених дій та про спрямованість цих дій на усунення або недопущення конкуренції. При прийнятті такого рішення Антимонопольному комітету слід здійснювати комплексний економічний аналіз механізму формування цінових пропозицій, з якого може вбачатися наявність відхилення від встановлених законом вимог, спотворення результатів торгів та завищення вартості товарів.
