Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 липня 2026 року
у справі № 910/5231/25
Господарська юрисдикція
Щодо наявності конкуренції між учасниками закупівлі, яка здійснюється із застосуванням рамкової угоди
Фабула справи: ФОП звернувся до господарського суду з позовною заявою до Антимонопольного комітету України (далі - АМК) про визнання недійсним рішення АМК "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у антимонопольній справі в частині визнання вчинення ФОП порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210-III), та накладення штрафу згідно з пунктом 3 резолютивної частини Рішення АМК у розмірі 315 995,00 грн за порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього Рішення.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ФОП стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини четвертої статті 15 Закону № 922-VIII, яка підлягала застосуванню до спірних правовідносин, але не була застосована. При цьому зазначає, що у разі подання для першого аукціону меншої кількості пропозицій, ніж визначена замовником кількість учасників рамкової угоди, такі суб'єкти господарювання не змагаються між собою щодо ціни (ставок), адже цим вони не отримують будь-якої переваги, оскільки з усіма учасниками такого аукціону все рівно буде укладена рамкова угода.
Правова позиція Верховного Суду: до цих спірних правовідносин підлягає застосуванню законодавство, чинне до 01 січня 2024 року
Відповідно до пункту 26 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII рамкова угода - це правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.
За змістом статті 15 Закону № 922-VIII укладення рамкових угод здійснюється за результатами проведення відкритих торгів з урахуванням вимог цієї статті. Рамкова угода укладається з кількома учасниками, які визнані переможцями відкритих торгів, за умови, що участь у ній беруть не менше трьох учасників. У разі надходження тендерних пропозицій у кількості меншій, ніж заявлена кількість учасників, або відхилення отриманих тендерних пропозицій на підставах, установлених цим Законом, замовник має право укласти рамкову угоду з тими учасниками, пропозиції яких не відхилені, але не менше ніж з трьома. Замовник має право укласти договір про закупівлю відповідних товарів і послуг виключно з тими учасниками, з якими укладено рамкову угоду. Укладення договору про закупівлю за рамковою угодою здійснюється за результатами проведення відбору. Відбір проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону. Якщо всі істотні умови договору про закупівлю визначені в рамковій угоді, замовник укладає договір про закупівлю за результатами відбору серед учасників, з якими укладено відповідну рамкову угоду. У такому випадку єдиним критерієм відбору є найнижча ціна.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 922-VIII закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.
Положення частин першої, сьомої статті 15 Закону № 922-VIII у взаємозв`язку з частиною першою статті 13 цього Закону, з урахуванням статті 1 Закону № 2210-III (визначення того, що є конкуренцією), свідчать, що укладенню договору про закупівлю відповідних товарів і послуг із застосування процедури підписання рамкової угоди, передують три взаємопов`язані стадії, а саме: 1) проведення відкритого аукціону (торгів); 2) обрання переможців та укладення рамкових угод, за результатами відкритого аукціону (торгів); 3) укладення договору про закупівлю відповідних товарів і послуг з одним або кількома учасниками рамкової угоди.
Таким чином, на кожному з вказаних трьох етапів, присутня конкуренція в розумінні статті 1 Закону № 2210-III. На першій стадії учасники конкурують між собою за право бути обраними для укладення рамкової угоди. На другій стадії ті, хто зміг вибороти в конкуренції право на участь в рамковій угоді, конкурують між іншими учасниками таких рамкових угод за право бути обраними замовником для укладення відповідної угоди про постачання товарів або надання послуг, оскільки між учасниками рамкової угоди все одно проводиться процедура відбору у формі електронного аукціону. Самі положення вказаних вище нормативно-правових актів спростовують твердження скаржника про те, що укладення рамкових угод є відмінним від звичайної процедури аукціону (торгів) в частині елементу конкуренції (оскільки, навіть при застосуванні процедури рамкових угод, конкуренція між учасниками все одно залишається).
Так і сталося у цих спірних правовідносинах, де 18 суб`єктів господарювання подали свої тендерні пропозиції, а лише 16 були визнані переможцями, що спростовує твердження скаржника.
Суди у справі встановили, що замовник за вказаним аукціоном, предметом закупівлі в якому були меблі, оцінював не тільки цінові пропозиції, про які вказує позивач, але й інші характеристики, як то, якість предмета закупівлі, швидкість доставки предмета закупівлі й інші елементи. Вказана оцінка мала місце на етапі відбору через електронний аукціон. Відповідно, ставки не були єдиним і ключовим елементом при обранні учасників для підписання рамкової угоди та обрані з тих, хто таку рамкову угоду підпишуть, постачальника предмету закупівлі, оскільки, навіть після підписання рамкової угоди, між учасниками такої рамкової угоди залишилася конкуренція в частині якості предмета закупівлі, швидкості виготовлення і доставки та за іншими елементами, які стосувалися не ціни, а саме характеристик предмету закупівлі.
З урахуванням наведеного, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що учасники мали дотримуватися правил конкуренції та забезпечити змагальність відповідної процедури.
Висновки: учасники торгів конкурують, щоб укласти рамкову угоду, адже не з усіма учасниками буде укладена рамкова угода. За змістом абзаців першого, другого частини четвертої статті 15 Закону № 922-VIII рамкова угода укладається з кількома учасниками, які визнані переможцями відкритих торгів, за умови, що участь у ній беруть не менше трьох учасників. У разі надходження тендерних пропозицій у кількості меншій, ніж заявлена кількість учасників, або відхилення отриманих тендерних пропозицій на підставах, установлених цим Законом, замовник має право укласти рамкову угоду з тими учасниками, пропозиції яких не відхилені, але не менше ніж з трьома. Отже, цими нормами не передбачено, що у випадку подання менше пропозицій, визначених замовником, з усіма хто подав тендерні пропозиції має бути укладена рамкова угода, оскільки така угода має бути укладена з переможцями, якими усі, хто подав пропозиції, можуть не бути.
Ключові слова: спори з АМК, правова природа рамкової угоди, процедура за рамковою угодою
