Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 січня 2022 року
у справі № 243/2282/20
Цивільна юрисдикція
Щодо можливості застосування ч. 3 ст. 388 ЦК України у разі надання у тимчасове користування іншій особі транспортного засобу
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просила:
- поновити строк позовної давності на звернення до суду з позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного шляхом оформлення довідки-рахунка, виданої ФОП ОСОБА_3 на ім`я покупця ОСОБА_2 про придбання ним вказаного автомобіля;
- визнати недійсним вказаний договір купівлі-продажу та витребувати у ОСОБА_4 з незаконного володіння у власність позивача автомобіль.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено з підстав пропуску строку позовної давності.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно із частиною першою статті 388 ЦК України право власника на витребування майна від добросовісного набувача пов`язане з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним. Й однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої згаданої статті).
Установивши, що спірний транспортний засіб вибув з володіння власника ОСОБА_1 поза її волею на підставі договору купівлі-продажу, який визнано недійсним, суд першої інстанції, з яким у цій частині погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про витребування цього рухомого майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_4, який є останнім набувачем майна за наступними правочинами щодо його відчуження.
На спростування підстав для витребування майна відповідно до статті 388 ЦК України відповідач ОСОБА_4 посилається на наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі, що унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.
Проте таких обставин під час розгляду справи не встановлено.
У справі, яка переглядається, установлено факт вибуття спірного майна з володіння саме власника - позивача на підставі договору купівлі-продажу, укладеного за відсутності його волі, недійсність якого встановлена судом.
Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про витребування спірного рухомого майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_4, який є його останнім набувачем.
ВИСНОВКИ: надання у тимчасове користування іншій особі спірного автомобіля не може розцінюватись як передача майна іншій особі у володіння, що мало б значення для застосування застереження, обумовленого у пункті 3 частини першої статті 388 ЦК України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: речово-правові способи захисту прав, правовий режим рухомих речей, підстави віндикації, способи судового захисту
