Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 січня 2024 року
у справі № 715/2635/22
Кримінальна юрисдикція
Щодо наявності умислу при використанні підробленого військового квитка для виїзду за кордон
Фабула справи: за вироком суду першої інстанції, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Цим же вироком ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України - за недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
Мотивація касаційної скарги: захисник стверджує, що суд без дослідження оригіналів усіх доказів дійшов передчасного висновку про недостовірність даних військового квитка та про наявність умислу обвинуваченого на перетин державного кордону з використанням підробленого документа.
Правова позиція Верховного Суду: у даному кримінальному провадженні судами чітко встановлено, що ОСОБА_7 сам пред'явив завідомо підроблений військовий квиток для перевірки працівникам прикордонної служби, тобто використав його, що повністю відповідає складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Твердження про те, що він не знав, що документ є підробленим і не мав умислу на використання підробленого документа, суперечать встановленим судом фактичним обставинам кримінального провадження.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов`язок включає, у тому числі підготовку громадян до військової служби, яка починається із допризовної підготовки у закладах середньої освіти, дотримання правил військового обліку та інше.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року на території України було введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Відповідно до правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ, у період воєнного стану заборонено виїзд за межі країни осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
Згідно «Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних» у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов'язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Тобто, ОСОБА_7 був обізнаний із правилами військового обов'язку, своїм обов'язком перебувати на військовому обліку, встановленими у зв`язку із цими обмеженнями.
Положенням про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу та Положенням про військовий квиток офіцера запасу встановлено, що військовий квиток є документом, що посвідчує особу військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) та визначає належність його власника до виконання військового обов'язку.
В свою чергу, Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного - це документ, що посвідчує його особу та видається, зокрема, у разі, якщо за результатами медичного огляду громадянин України непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (до підтвердження цього рішення під час повторного медичного огляду), підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних.
Судами було встановлено, що у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного міститься запис про те, що ОСОБА_7 визнаний обмежено придатним до військової служби, про що останньому було відомо. В той же час, пред`являючи для перевірки прикордонній службі військовий квиток, який містив відомості про його непридатність до військової служби за станом здоров`я, він усвідомлював, що такий квиток містить неправдиві відомості, а отже є підробленим.
Висновки: оскільки громадянин достовірно знав про наявність для осіб чоловічої статі відповідного віку заборони на виїзд за межі України в період воєнного стану, а також повинен був усвідомлювати регламентований чинним законодавством порядок видачі тимчасового посвідчення військовозобов'язаного та військового квитка, але при цьому, реалізуючи свої злочинні наміри, пред`явив завідомо підроблений документ для перетину кордону, то суди правильно дійшли висновку про наявність у нього умислу на використання завідомо підробленого документа.
Ключові слова: умови виїзду за кордон, обмеження для чоловіків, оцінка стану здоров'я, записи у військовому квитку, встановлення достовірності документа
