Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 січня 2026 року
у справі № 642/3947/20
Кримінальна юрисдикція
Щодо обов'язковості дотримання норм постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами” від 08.05.1993 № 340
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 було визнано невинуватим за ч. 4 ст. 358 КК України та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення.
Вироком апеляційного суду виправдувальний вирок місцевого суду скасовано й ухвалено новий вирок, яким засуджено ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до ст. 9 Закону України від 24 серпня 2023 року № 3354-IX «Про правотворчу діяльність» законодавство України - це взаємопов'язана та упорядкована система нормативно-правових актів України і чинних міжнародних договорів.
Згідно з пунктами 1-3 ч. 2 цієї статті законодавство України включає:
- Конституцію України - Основний Закон України;
- закони;
- підзаконні нормативно-правові акти (зокрема, й постанови Кабінету Міністрів України, що містять норми права).
Крім того, приписами Основного Закону України установлено таке:
- в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ст. 8);
- кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68);
- кожному гарантується право знати свої права і обов`язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними (ст. 57).
Презумпція знання законодавства поширюється тільки на закони та інші нормативно-правові акти, які доведені до відома населення у встановленому законом порядку. Основна умова набуття нормативно-правовим актом чинності, і відповідно обов'язку його знати, є його офіційне оприлюднення, яке здійснюється шляхом опублікування в офіційних друкованих виданнях. Отже, опублікування нормативно-правового акта є юридичною підставою презумпції знання законодавства.
Системне тлумачення вказаних норм законодавства і практики суду касаційної інстанції свідчить про те, що обов`язок особи щодо знання та дотримання норм Конституції України і законів України стосується усіх нормативно-правових актів (актів Президента України, Кабінету Міністрів України тощо), які в передбаченому законодавством порядку були доведені до відома населення та набрали законної сили.
ВИСНОВКИ: постанова КМУ № 340 є нормативно-правовим актом (ст. 9 Закону України № 3354-IX), зміст якого в силу положень ст. 57 Конституції України був доведений до відома населення, а тому на неї поширюється визначений ст. 68 Конституції України обов`язок особи знання та дотримання її норм.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти авторитету органів державної влади, підроблення офіційних документів, конституційні обов'язки
