Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 31 січня 2024 року
у справі № 183/7850/22
Цивільна юрисдикція
Щодо непоширення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на випадки прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) грошового зобов'язання стосовно повернення авансу
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися із позовом до ОСОБА_3 про стягнення індексу інфляції, 3% річних, плати за користування коштами, встановленої на рівні облікової ставки Національного банку України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 був задоволений частково, з відповідача на користь позивачів стягнуто авансову суму у розмірі 845174,22 грн. Проте ОСОБА_3 рішення суду не виконує, грошові кошти добровільно не повертає, продовжує ними користуватися.
Заочним рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково.
Постановою апеляційного суду заочне рішення суду першої інстанції в частині стягнення індексу інфляції та 3% річних скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення індексу інфляції та 3% річних задоволено частково.
ОЦІНКА СУДУ
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
- в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
- в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
- у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
ВИСНОВКИ: законодавець в пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не передбачив особливостей у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) грошового зобов'язання щодо повернення авансу.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порушення грошового зобов'язання, правовий режим воєнного стану, відносини позики
