Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 березня 2024 року
у справі № 202/3322/22
Цивільна юрисдикція
Щодо обставин, які не є підставою для виплати вихідної допомоги у разі звільнення на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь вихідну допомогу в розмірі 750 402,90 грн.
Підставою позовних вимог ОСОБА_1 зазначав те, що його було звільнено з посади голови ПАТ «Донецькоблгаз» у зв`язку із припиненням повноважень посадових осіб, згідно з пунктом 5 статті 41 КЗпП України. У зв`язку із звільненням на підставі пункту 5 статті 41 КЗпП України позивачу мала бути виплачена вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток, проте при підготовці документів для виходу на пільгову пенсію було виявлено, що така сума вихідної допомоги не була йому нарахована та виплачена.
Суд першої інстанції рішенням в задоволенні позову відмовив.
Апеляційний суд постановою рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив.
ОЦІНКА СУДУ
Предметом розгляду у цій справі є питання виплати вихідної допомоги (передбаченої нормами статті 44 КЗпП України) при звільненні з підстав припинення повноважень посадових осіб (пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України).
Вихідна допомога - це державна гарантія, яка полягає в грошовій виплаті працівнику у випадках, передбачених законом, роботодавцем в колективному договорі або сторонами. Під вихідною допомогою зазвичай розуміють грошові суми, які виплачуються працівникові у передбачених законодавством випадках у разі припинення трудового договору з незалежних від працівника обставин.
Вихідна допомога не ототожнюється із заробітною платою, що виплачуються працівникові при звільненні, оскільки її розмір не пов`язаний з кількістю і якістю праці, а лише з фактом звільнення працівника з визначених законом підстав. Тобто основним завданням вихідної допомоги є матеріальне забезпечення звільненого працівника в період пошуку ним нової роботи.
Отже, пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України, який регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини, передбачає таку додаткову підставу розірвання трудового договору з окремими категоріями працівників за певних умов, як припинення повноважень посадових осіб. Водночас норми статті 44 КЗпП України визначають, що в разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
Працівник є слабшою ніж роботодавець, стороною у трудових правовідносинах. Водночас у таких відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.
Законодавство України передбачає обов`язок роботодавця матеріально забезпечити працівника при його звільненні поза його волею в установлених законом випадках. В той же час працівник має діяти добросовісно, реалізуючи свої права, що, зокрема, вимагає частина третя статті 13 ЦК України, не допускаючи зловживання ними.
ВИСНОВКИ: у цій справі суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків, що сам факт звільнення за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, хоча й з одночасним призначенням на цю ж посаду і на цьому ж підприємстві, є підставою для виплати вихідної допомоги.
Поведінка позивача щодо вимоги надати йому матеріальне забезпечення, передбачене для звільнених працівників з незалежних від них обставин у період пошуку ними роботи, через п'ять років після винесення ним самим в один день наказів про його звільнення і прийняття на роботу, тобто без докладання ним жодних зусиль, необхідних для пошуку роботи, не відповідає принципу добросовісності та свідчить про зловживання правом.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: умови виплати вихідної допомоги, процедура звільнення, підстави розірвання трудового договору
