Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 березня 2026 року
у справі № 333/9082/24
Цивільна юрисдикція
Щодо незастосування Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» до правовідносин, пов'язаних з призупиненням роботодавцем виплат, передбачених колективним договором
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся із позовом до акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») про надання та оплату додаткових днів відпустки, стягнення допомоги на оздоровлення, припинення мобінгу (цькування).
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 13 КЗпП України та статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміст колективного договору визначається сторонами.
Статтею 13 КЗпП України визначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні обов'язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і т. д.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.
Згідно зі статтею 18 КЗпП України положення колективного договору розповсюджуються на всіх працівників підприємства, установи, організації та є обов'язковими для роботодавця та працівника.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції передчасно погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік, 2024 рік, не встановивши належним чином обставини призупинення відповідачем виплати цих коштів, які передбачені колективними договорами та Галузевою угодою, не врахував, що таке призупинення, а саме застосування пункту 1.1.4 інших додаткових виплат, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, в які входить матеріальна допомога, відбулося до 24 березня 2022 року, тобто до набрання чинності Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Відповідно до частини другої статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
ВИСНОВКИ: Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» Верховною Радою України прийнято 15 березня 2022 року, а набрав чинності 24 березня 2022 року, у той час як рішення АТ «Укрзалізниця», яке стало підставою для невиплати позивачу оспорюваних сум матеріальної допомоги, було прийнято 14 березня 2022 року, а закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі (стаття 58 Конституції України), тому положення вказаного закону не могли застосовуватися судами при розгляді цієї справи.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: виплати працівникам, колективні трудові відносини, обов'язки роботодавця
