Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 листопада 2022 року
у справі № 160/1611/20
Адміністративна юрисдикція
Щодо необхідності отримання дозволу на спеціальне водокористування підприємством, діяльність якого пов’язана з використанням води та скиданням надлишкових зворотних вод
ФАБУЛА СПРАВИ
Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» звернулося до суду з позовом до Державної екологічної інспекції України, в якому просило визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3, 4, 5, 7, 10, 11, 12, 14, 15, 22 припису Державної екологічної інспекції України.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено частково.
ОЦІНКА СУДУ
Спеціальне водокористування - це комплекс дій, який включає забір води, її використання в результаті господарської діяльності та подальше скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти.
Згідно ч. 3 ст. 48 ВК України не належать до спеціального водокористування: пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних); інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.
Дозвіл на скид надається гірничорудним підприємствам та виконується на підставі щорічного розпорядження КМУ згідно з Індивідуальним регламентом періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в міжвегетаційний період, та здійснюється як протиаварійний захід.
Водночас, ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», ПрАТ «Суха Балка» мають дозволи на спеціальне водокористування, здійснюють забір води із надр, використовують воду у виробництві з метою видобування руди, здійснюють скид на підставі Розпорядження КМУ, здійснюють придбання води в Управлінні каналу «Дніпро-Інгулець» для подальшої подачі в Карачунівське водосховище з метою розбавлення надлишків зворотних вод під час скиду.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що ДП «Кривбасшахтозакриття» не здійснює забір води з водних об`єктів та не використовує її в своїй господарській діяльності в розумінні статей 48, 49 ВК України.
Відповідно до ст. 74 ВК України підприємства, установи і організації, що мають накопичувачі промислових забруднених стічних чи шахтних, кар`єрних, рудникових вод, зобов`язані впроваджувати ефективні технології для їх знешкодження і утилізації та здійснювати рекультивацію земель, зайнятих цими накопичувачами.
Скидання цих вод у поверхневі водні об`єкти здійснюється згідно з індивідуальним регламентом, погодженим з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
Використання технологічних водойм (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибницькі ставки, ставки-відстійники та інші) повинно проводитись відповідно до норм і правил експлуатації, визначених у технічних проектах, затверджених у встановленому законодавством порядку.
Приписами ВК України окремо не передбачено отримання дозволу на спеціальне водокористування накопичувачами промислових забруднених стічних вод та технологічними водоймами.
ВИСНОВКИ: у спірних правовідносинах позивач протягом року здійснює безперервний виробничий цикл у вигляді відведення, акумуляції у ставку-накопичувачі та транзиту із подальшим скиданням у річку зворотних надлишків шахтних вод від господарської діяльності гірничорудних підприємств підземного Кривбасу в передбачений період на підставі індивідуального регламенту. Така діяльність Державного підприємства не викликає необхідності отримання дозволу на спеціальне водокористування за умови отримання цього дозволу гірничорудними підприємствами, за результатами господарської діяльності яких утворюються ці шахтні води.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок використання природних ресурсів, порушення екологічного законодавства, умови водокористування
