Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 травня 2019 року
у справі № 490/1408/15-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо права вимоги виплати половини вартості внесеного до статутного капіталу товариства майна у разі поділу майна подружжя
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Посилаючись на те, що подружжя не можуть дійти згоди щодо поділу спільного майна, просила суд визнати за нею право власності на квартиру, залишити у власності відповідача ТОВ «Трейдавтотранс» та ТОВ «Інтернаціоналіст», а також стягнути на її користь грошову компенсацію різниці між ідеальною та реальною виділеною часткою у спільному майні в розмірі 53 040 грн.
Останнім рішенням апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 59 250 грн грошової компенсації половини вартості внеску ОСОБА_2 до статутних фондів ТОВ «Інтернаціоналіст» та ТОВ «Трейдавтотранс». Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскільки на час створення ТОВ «Інтернаціоналіст» та ТОВ «Трейдавтотранс» сторони перебували в зареєстрованому шлюбі й відповідач вніс до їх статутних фондів 100 000 грн та 18 500 грн відповідно, які є спільним сумісним майном подружжя, то враховуючи вимоги ст. 60 СК України, на користь позивача підлягає стягненню 1/2 частини таких внесків у загальному розмірі 59 250 грн.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2 зазначає, що при новому розгляді справи апеляційний суд у порушення вимог ч. 4 ст. 338 ЦПК України не врахував висновків Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у його ухвалі від 13 липня 2016 року. Апеляційний суд залишив поза увагою необхідність встановлення факту про те, чи в інтересах сім'ї другий з подружжя, який є учасником господарського товариства, вніс до його статутного капіталу спільні кошти подружжя. При цьому посилання апеляційного на правові висновки Верховного Суду України у справі № 6-38цс15 та рішення Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року у справі № 1-8/2012 не узгоджуються з правовідносинами сторін у цій справі.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ст. 65 CК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Ст.ст. 69, 70 СК України закріплено право дружини та чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, а також правило про те, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
За змістом ст. 113 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» товариство з обмеженою відповідальністю належить до господарських товариств. Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав.
Згідно зі ст. 115 ЦК України та ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.
Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.
Висновки: грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується в інший об'єкт - право вимоги на виплату частини вартості такого внеску. При цьому одним з визначних є той факт, що грошові кошти набуті подружжям під час їх спільного проживання.
Ключові слова: спільна сумісна власність, спільні кошти подружжя, компенсація частки внеску до статутних фондів
