Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 травня 2024 року
у справі № 712/191/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо апеляційного оскарження ухвал слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлених в порядку ст. 174 КПК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Ухвалою слідчого судді районного суду за клопотанням прокурора в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2, накладено арешт на об'єкти рухомого та нерухомого майна, яке належить ОСОБА_10.
Ухвалою слідчого судді районного суду відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_10 про скасування зазначеного арешту майна, накладеного в кримінальному провадженні.
Ухвалою апеляційного суду закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді районного суду про відмову в скасуванні арешту майна.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
За змістом статей 173, 174 КПК під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно та скасування арешту майна вирішують слідчий суддя або суд відповідно.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК до цього переліку відносяться ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому.
Ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК, до цього списку не відносяться. При цьому відмова у скасуванні арешту майна не позбавляє особу права звернутися до суду з повторним клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України як на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження.
Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має легітимну мету, не порушує принципу пропорційності між гарантованими правами особи у ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і суспільною необхідністю, а також відповідає принципу правової визначеності.
ВИСНОВКИ: ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК, апеляційному оскарженню не підлягають.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження рішень слідчого судді, право на апеляційне оскарження, вирішення питання про арешт майна, заходи забезпечення кримінального провадження
