Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 квітня 2024 року
у справі № 520/4615/15-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо правових наслідків відсутності обвинувального акта, повернутого прокурору для усунення недоліків
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, від якого його звільнено на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Крім того, ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі за ч. 1 ст. 121 КК на строк 5 років, за ч. 4 ст. 296 КК - на строк 4 роки. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Апеляційний суд ухвалою вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_9 залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Захисник ОСОБА_8 зазначає, що судова справа, в якій постановлено оскаржуваний вирок, має унікальний номер 520/4615/15-к, а це свідчить про те, що обвинувальний акт надійшов до суду у 2015 році, однак у матеріалах провадження відсутні первинний обвинувальний акт та будь-які відомості щодо судового розгляду у 2015 році, зокрема журнали судових засідань, технічні носії інформації, на яких зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, що відбулося в іншому складі суду, а також процесуальні рішення (наприклад, про продовження строку тримання під вартою під час судового розгляду), що, як вважає адвокат, призвело, зокрема, до неможливості апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції, постановлених під час судового розгляду, окреме оскарження яких не передбачено законом.
Насамперед, суд касаційної інстанції бере до уваги встановлені апеляційним судом обставини, а саме той факт, що в рамках кримінального провадження обвинувальний акт двічі був повернутий прокурору для усунення недоліків (відповідно до ухвал суду першої інстанції від 21 квітня 2017 року та від 26 березня 2018 року). Далі, 03 квітня 2018 року прокурор склав обвинувальний акт, який був предметом розгляду суду першої інстанції та за наслідками якого постановлено оскаржуваний вирок.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім як у випадках, передбачених цією статтею.
ВИСНОВКИ: відсутність обвинувального акта, повернутого прокурору для усунення недоліків, не свідчить про допущення істотного порушення вимог КПК, оскільки судовий розгляд має здійснюватися лише в межах висунутого обвинувачення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: межі судового розгляду, порушення кримінального процесуального законодавства, підстави повернення обвинувального акта
