Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 червня 2024 року
у справі № 167/871/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо узгодження норм Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» з нормами КК України
Фабула справи: вироком районного суду ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за ст. 126-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 3 місяці та звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік. Також покладено на підставі ст. 91-1 КК України обов`язок пройти програму для кривдників протягом 2 місяців.
Ухвалою апеляційного суду вирок районного суду залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: прокурор стверджує, що апеляційний суд не звернув увагу на доводи його апеляційної скарги про те, що судом безпідставно застосовано норму ч. 3 ст. 91-1 КК України. При цьому вважає, що суд при визначенні строку, на який на ОСОБА_6 покладено обов'язок проходження програми для кривдників, мав керуватися ЗУ «Про запобігання і протидію домашньому насильству».
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до приписів ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені ряд обов`язків, у тому числі направлення для проходження програми для кривдників.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
У відповідності з п. 10 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» у разі порушення кримінального провадження у зв`язку з вчиненням домашнього насильства перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов'язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються КК України та КПК України.
За нормами частин 1, 3 ст. 3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом.
Оскільки в даному випадку кримінально - правовими наслідками діяння ОСОБА_6 є покладення на нього судом обмежувальних заходів у виді проходження програми для кривдників, то вони мають визначатися цим Кодексом. Тому судом першої інстанції було вірно застосовано норми ст. 91-1 КК України та покладено обов`язок пройти програму для кривдників протягом 2 місяців, тобто в межах строку, визначеного Кодексом.
Висновки: норми Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» цілком узгоджуються з нормами КК України, з урахуванням того, що порядок застосування таких заходів визначаються КК України та КПК України, з можливістю продовження таких заходів.
Ключові слова: злочини проти життя та здоров'я особи, порядок застосування обмежувальних заходів, відповідальність кривдників
