Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 червня 2024 року
у справі № 522/1604/17
Кримінальна юрисдикція
Щодо умов залучення судом перекладача у кримінальному провадженні
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком апеляційного суду ОСОБА_5 засуджено за пунктами 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 1 ст. 263 КК - до позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 70 КК остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
При повторному перегляді вироку Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ ухвалою його змінив, постановив вважати ОСОБА_5 засудженим за пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна та виключив з вироку обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_5 умисного вбивства способом, небезпечним для життя багатьох осіб і рішення про кваліфікацію його дій за п. 5 ч. 2 ст. 115 КК. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 та ч. 5 ст. 74 КК звільнив ОСОБА_5 від покарання за злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК у зв`язку з закінченням строку давності та виключив з вироку рішення про призначення йому покарання на підставі ст. 70 КК.
ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про перегляд вироку щодо нього за нововиявленими обставинами.
Ухвалою цього суду заяву засудженого залишено без задоволення.
При перегляді ухвали місцевого суду за апеляційною скаргою ОСОБА_5 апеляційний суд ухвалою залишив це рішення без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно зі ст. 29 КПК кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.
Особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надаються сторонам кримінального провадження або особі, стосовно якої вирішено питання щодо застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, у перекладі на їхню рідну або іншу мову, якою вони володіють. Переклад інших процесуальних документів кримінального провадження, надання копій яких передбачено цим Кодексом, здійснюється лише за клопотанням зазначених осіб. Переклад судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження засвідчується підписом перекладача.
Згідно з п. 18 ч. 3 ст. 42 КПК підозрюваний, обвинувачений має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.
Право обвинуваченого на одержання допомоги перекладача також є невід`ємною складовою закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право, якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.
Можливість обвинуваченого в суді спілкуватися рідною мовою, отримувати копії судових рішень у перекладі на рідну мову або іншу, якою він володіє, а також користуватися послугами перекладача є одними зі складових у реалізації ним своїх прав на захист та розгляд справи незалежним і неупередженим судом, гарантованих законом.
Як убачається з матеріалів провадження, засуджені ОСОБА_5 та ОСОБА_12, які обвинувачувались у вчиненні особливо тяжкого злочину, є громадянами Російської Федерації і до їх арешту в справі проживали на території цієї держави.
Досудове розслідування та судовий розгляд проводилися російською мовою, вирок апеляційного суду у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_5 також виготовлений російською мовою.
Засуджений ОСОБА_5 неодноразово подавав до місцевого та апеляційного судів клопотання про забезпечення перекладу судових рішень на російську мову. В судовому засіданні суду першої інстанції засуджений на запитання захисника пояснив, що не повністю розуміє українську мову. Свої пояснення під час розгляду справи у судах надавав російською мовою.
Разом із тим, ані суд першої інстанції, ані апеляційний суд належним чином не розглянули вказаних клопотань і жодних процесуальних рішень щодо них у справі не прийняли, тобто не забезпечили засудженому, який не володіє українською мовою, можливості реалізувати його право, передбачене п. 18 ч. 3 ст. 42 КПК. Таким чином, під час розгляду справи судами обох інстанцій не було додержано приписів ч. 3 ст. 29 цього Кодексу.
ВИСНОВКИ: у ситуації, коли засуджений заявляє про те, що він не володіє мовою судочинства, суд має належним чином перевірити потреби засудженого в необхідності залучення перекладача. Кожен випадок відмови в залученні перекладача повинен бути належним чином обґрунтований.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порушення засад кримінального провадження, право на перекладача, порушення прав засудженого
