Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 вересня 2025 року
у справі № 686/6227/23[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо вирішення питання про необхідність залучення перекладача під час повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 110 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Вказане кримінальне провадження розглядалося із застосуванням спеціальної процедури судового розгляду in absentia, а у вироку за наслідками судового розгляду вирішено питання стосовно запобіжного заходу.
Ухвалою вирок суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до положень частини 2, 3 ст. 29 КПК особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення.Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до підпункту «е» п. 3 ст. 6 КЗПЛ та практики ЄСПЛ перекладач необхідний у кримінальному процесі, якщо особа не розуміє або не розмовляє мовою судочинства в обсязі, достатньому для розуміння перебігу судового процесу та участі в розв`язанні питання, яке для неї мало вирішальне значення, або особа за рівнем володіння мовою не здатна на ведення свого захисту та висувати на розгляд суду свою версію без допомоги перекладача.
Розуміння зазначених обставин охоплює виключно їх мовно-комунікативний аспект, але не стосується правового механізму здійснення захисту, оскільки перекладач надає комунікативну, а не правову допомогу, що є функцією захисника
ВИСНОВКИ: за змістом положень частини 2, 3 ст. 29 КПК вбачається, що на слідчого, прокурора або суд не покладено обов'язку залучення перекладача за відсутності відомостей, донесених у будь-якій формі про те, що особа не володіє або недостатньо володіє мовою судочинства.
Одночасно питання про дотримання вимог ст. 29 КПК щодо залучення перекладача слід вирішувати у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи не призвело це до порушення рівності перед законом і судом (принципу «рівності можливостей») та несправедливості судового розгляду в цілому у розумінні положень ст. 6 КЗПЛ.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти основ національної безпеки, спеціальне кримінальне провадження, порядок виклику обвинуваченого, мова судочинства
