Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 травня 2026 року
у справі № 766/8881/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо кваліфікації дій особи у вигляді участі у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 засуджено за ч. 5 ст. 111-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з виборчим процесом та процесом референдуму строком на 10 років, з конфіскацією всього належного їй майна.
Вироком апеляційного суду вирок суду першої інстанції скасовано в частині призначеного покарання.
Постановлено новий вирок, яким призначено ОСОБА_6 покарання за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, та займатися діяльністю, пов'язаною з виборчим процесом та процесом референдуму строком на 10 років, з конфіскацією всього особистого майна.
Строк відбуття основного покарання обчислювати з моменту набрання вироком законної сили, а строк відбування додаткового покарання рахувати з моменту відбуття нею основного покарання.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_6 у строк відбування основного покарання строк її попереднього ув'язнення.
В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
ОЦІНКА СУДУ
Суд касаційної інстанції зауважує на усталену судову практику, відповідно до якої склад правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, передбачає широкий діапазон незаконних дій - від зайняття посад, пов'язаних із виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, до участі в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території тощо.
Суд першої інстанції на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установив, що ОСОБА_6, будучи громадянкою України, добровільно погодилася на участь у проведенні незаконного референдуму, отримавши за це гроші від окупаційної влади. В суді було доведено, що обвинувачена мала вибір та можливість відмовитися від дій, які є кримінально-караними, однак свідомо працевлаштувалася на осіб, які підтримували окупаційну владу, отримувала заробітну плату в російських рублях, не вчинила жодної дії для запобігання участі у проведенні незаконного референдуму ані 22 вересня 2022 року, коли їй поступила пропозиція вчинення таких дій, ані кожного наступного дня. В суді під час допиту свідка ОСОБА_8 було встановлено, що свідок опинилася в аналогічній ситуації, їй також пропонували взяти участь у проведенні незаконного референдуму, проте вона відмовилася, при цьому жодних наслідків такої відмови для неї не настало. Тобто, суд установив можливість відмови від участі у цих незаконних діях. При цьому з аналізу показань допитаних у судовому засіданні свідків був зроблений обґрунтований висновок про відсутність належних доказів примусу ОСОБА_6 до участі у проведенні незаконного референдуму.
Суди встановили, що засуджена діяла добровільно і колегія суддів не має сумніву у правильності такого висновку. Тому суд касаційної інстанції погоджується із висновком, що вина ОСОБА_6 доведена поза розумним сумнівом, кваліфікації її дій відповідає встановленим судом фактичним обставинам.
ВИСНОВКИ: в суді беззаперечно встановлено, що обвинувачена добровільно, без будь-якого примусу прийняла участь у проведенні незаконного референдуму, за виконану роботу отримала грошові кошти від окупаційної влади, мала можливість відмовитися від протиправних дій, але цього не зробила, про факти застосування будь-якого насильства, тиску, примусу після звільнення території від окупації не повідомляла, тілесних ушкоджень, пригніченого стану свідки в неї не бачили, у зв`язку із чим суди чітко зазначили, що вона мала фізичну можливість не здійснювали протиправні дії, але використала ці події у своїх цілях.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти основ національної безпеки, співпраця з окупаційною владою, участь у незаконних діях на ТОТ
