Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 квітня 2026 року
у справі № 758/13882/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо наявності у діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду ОСОБА_7 засуджено за ч. 7 ст. 111-1 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років з позбавленням права обіймати посади в судових та правоохоронних органах на строк 13 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна. Строк відбування покарання ОСОБА_7 вказано обраховувати з моменту звернення вироку до виконання.
Апеляційний суд залишив вирок суду першої інстанції без зміни.
ОЦІНКА СУДУ
Під час перевірки матеріалів кримінального провадження суд касаційної інстанції встановив, що висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК було зроблено з додержанням ст. 23 КПК на підставі з`ясування всіх обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 зазначеного Кодексу.
Колегія суддів визнала безпідставними доводи сторони захисту про відсутність умислу у ОСОБА_7 на вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, мотивуючи це тим, що після тимчасової окупації частини території України ОСОБА_7 не повернувся на підконтрольну уряду України територію, а натомість указом президента рф від 10 червня 2022 року був призначений на посаду судді Судацького міського суду та в подальшому здійснював правосуддя відповідно до законодавства держави-окупанта - російської федерації, що, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчить про добровільність його дій та відсутність будь- якого тиску під час їх вчинення, оскільки останній керувався виключно корисливими мотивами та хибним почуттям кар`єризму, використовуючи факт встановлення окупаційної влади у своїх особистих інтересах під час обіймання посади судді у незаконно створеному Судацькому міському суді, що, в свою чергу також спростовує версію захисника про можливу неосудність ОСОБА_7 .
Крім цього апеляційний суд зауважив, що окупація території АР Крим та встановлення на цій території окупаційних органів судової влади мали відкритий характер, а тому ОСОБА_7 будучи повнолітнім громадянином України, займаючи у незаконному органів судової влади посаду голови суду, усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
ВИСНОВКИ: суд першої інстанції правильно встановив обставини кримінального провадження та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК, а саме у тому, що він, будучи громадянином України, добровільно зайняв посаду голови суду в незаконному судовому органі, створеному на тимчасово окупованій території України, а саме на тимчасово окупованій рф території АР Крим.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти основ національної безпеки, склад державної зради, співпраця з окупаційною владою
