Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 жовтня 2025 року
у справі № 478/507/21
Кримінальна юрисдикція
Щодо процесуальних наслідків розгляду кримінального провадження стосовно громадянина іноземної держави, який не володіє українською мовою, без залучення перекладача
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції визнано винуватими та засуджено:
ОСОБА_5 :
- за ч. 3 ст. 186 КК - до позбавлення волі на строк 6 років;
- за ч. 3 ст. 187 КК - до позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна;
- за ч. 4 ст. 187 КК - до позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна;
- за ч. 1 ст. 263 КК - до позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією майна.
ОСОБА_6 :
- за ч. 3 ст. 186 КК - до позбавлення волі на строк 6 років;
- за ч. 3 ст. 187 КК - до позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна;
- за ч. 4 ст. 187 КК - до позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна;
- за ч. 1 ст. 263 КК - до позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією майна.
Відповідно до ст. 71 КК за сукупністю вироків ОСОБА_6 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією майна.
При перегляді вироку апеляційний суд ухвалою залишив це рішення без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до положень ст. 29 КПК кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право користуватись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Положеннями п. 18 ч. 3 ст. 42 КПК передбачено, що підозрюваний, обвинувачений має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок коштів держави.
Згідно з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на безоплатний переклад у разі, якщо обвинувачений не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, є одним зі спеціальних елементів права на справедливий суд, яке гарантовано цією статтею.
Відповідно до п. 74 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Камасінскі проти Австрії» (Kamasinski v. Austria) кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, хто не розуміє мову, яка використовується в суді або не розмовляє нею, має право на отримання безоплатної допомоги перекладача, що здійснює письмовий і усний переклад усіх тих документів чи заяв у провадженні проти нього, розуміти які йому необхідно або які потрібно оголосити на суді мовою, що там використовується, для того, щоб здійснити своє право на справедливий судовий розгляд. Дотриманням вказаних приписів суд забезпечує належну реалізацію права обвинуваченого на захист.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, при розгляді справи суди обох інстанцій установили, що ОСОБА_5 є громадянином Азербайджану і не володіє українською (державною) мовою, а тому відповідно до положень пункту 18 ч. 3 ст. 42 КПК має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.
У порушення цих вимог закону місцевий суд не роз'яснив ОСОБА_5 його право користуватися в суді рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, а також право користуватися послугами перекладача, обмежившись лише з`ясуванням питання чи отримав він пам`ятку про свої права та обов`язки (викладені українською мовою) та чи не потребує їхнього роз`яснення.
Поза увагою цього суду залишились і пояснення ОСОБА_5 щодо причин його відмови в отриманні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки таке викладено українською мовою, яка є для нього незрозумілою.
Під час судового розгляду суд усупереч вимогам ст. 29 КПК не залучив до участі в справі перекладача для перекладу з української на азербайджанську чи іншу мову, якою він достатньо володіє, чим порушив його право на захист.
При перегляді вироку за апеляційними скаргами сторони захисту апеляційний суд не перевірив уважно наведених в них доводів у цій частині і помилково зазначив, що таке право засудженого порушено не було.
На обґрунтування свого висновку апеляційний суд в ухвалі вказав, що ОСОБА_5 неодноразово роз`яснювалися його процесуальні права і він не заявляв клопотання про залучення у справі перекладача, власноручно підписував усі процесуальні документи і давав пояснення.
Фактично перекладач був залучений захисником ОСОБА_7 з власної ініціативи на стадії апеляційного розгляду, що колегія суддів апеляційного суду розцінила як спосіб захисту засудженого з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Проте цей висновок суперечить встановленим у справі безспірним фактам про те, що ОСОБА_5 є громадянином Азербайджану і не в достатній мірі володіє українською мовою якою здійснюється судочинство в державі.
Також окремо слід зазначити і про те, що жодні судові рішення у справі, в тому числі вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду не були виготовлені і вручені засудженому в перекладі на азербайджанську мову.
ВИСНОВКИ: зважаючи на те, що розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції був проведений з порушенням вимог п. 18 ч. 3 ст. 42 КПК без участі перекладача, чим було порушено право ОСОБА_5 на захист та справедливий суд, ухвалене щодо нього цим судом рішення не можна визнати законним.
Так само не можна визнати законною і ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_5, оскільки хоча апеляційний розгляд у суді апеляційної інстанції і був проведений із участю перекладача, якого за власною ініціативою залучила сторона захисту, проте вказане рішення не було виготовлено та вручено засудженому в перекладі на азербайджанську мову. Окрім того, при перегляді вироку апеляційний суд не звернув уваги на порушення допущені місцевим судом та залишив це рішення без змін.
Допущене судами першої та апеляційної інстанції порушення є істотним у розумінні положень ст. 412 КПК, яке суттєво обмежило засудженого в реалізації його права на захист і справедливий суд, що перешкодило цим судам ухвалити у справі законне судове рішення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: мова кримінального провадження, порушення вимог КПК, провадження щодо іноземних осіб, кримінальна відповідальність іноземців
