Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 03 жовтня 2024 року
у справі № 743/766/21
Кримінальна юрисдикція
Щодо наслідків незабезпечення перекладу вироку російською мовою
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 визнано невинуватим та виправдано у зв`язку з недоведенням вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 255-1 Кримінального кодексу України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України. ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
За ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Частинами 4, 6 ст. 14, ст. 15 Закону України від 3 липня 2012 року № 5029-VI «Про засади державної мовної політики» визначено, що особам, що беруть участь у розгляді справи в суді, забезпечується право вчиняти усні процесуальні дії (робити заяви, давати показання і пояснення, заявляти клопотання і скарги, ставити запитання тощо) рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись послугами перекладача у встановленому процесуальним законодавством порядку. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, послуги перекладача з регіональної мови або мови меншини (мов), у разі їх необхідності, надаються без додаткових для цих осіб витрат. Слідчі і судові документи відповідно до встановленого процесуальним законодавством порядку вручаються особам, які беруть участь у справі (обвинуваченому у кримінальній справі), державною мовою, або в перекладі їх рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють. Мовою роботи та актів з питань досудового розслідування та прокурорського нагляду в Україні є державна мова. Кожна особа має право бути невідкладно повідомлена мовою, яку вона розуміє, про мотиви арешту чи затримання і про природу та причини звинувачення проти неї і захищати себе, користуючись цією мовою, у разі необхідності, з безкоштовною допомогою перекладача.
Відповідно до ч. 4 ст. 29 КПК України судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надаються сторонам кримінального провадження або особі, стосовно якої вирішено питання щодо застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у перекладі на їхню рідну або іншу мову, якою вони володіють.
ВИСНОВКИ: колегія суддів Верховного Суду погоджується з доводами, що місцевий суд допустив порушення КПК України, не надавши ОСОБА_6 судового рішення, перекладеного російською мовою, однак не вважає це порушення істотним і таким, що вплинуло на законність судових рішень. Крім цього, дана обставина не була перешкодою для оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порушення вимог КПК, мова судочинства, засади кримінального провадження
