Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 28 квітня 2025 року
у справі № 148/31/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо можливості проведення перекладу на державну мову документів, наданих на лінгвістичну експертизу, експертом самостійно
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 161 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; за ч. 3 ст. 436-2 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 109 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 110 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна.
На підставі положень ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна.
Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 залишено без зміни.
ОЦІНКА СУДУ
Доводи про те, що при проведенні лінгвістичної експертизи з огляду на зміст наданих на експертизу документів російською мовою експерт фактично поєднав у собі й функцію перекладача, що не передбачено положеннями КПК України, також не вбачаються такими, що ґрунтуються на положеннях закону.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 68 КПК України, у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 69 КПК України, експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
З огляду на це, положеннями КПК України дійсно передбачено, що перекладач і експерт є різними учасниками кримінального провадження, кожен з яких має свої окремі процесуальні завдання і функції.
При цьому саме на експерта покладається обов`язок провести дослідження об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема й оцінити зміст вихідних даних, які надані експерту для проведення експертизи.
Відповідно до положень п. 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу МЮУ від 26.12.2012 № 1950/5), експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов`язків, а витребувані додаткові матеріали не надані або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань.
ВИСНОВКИ: оскільки експертом не ставилося питання про необхідність попереднього залучення суб'єктом призначення експертизи перекладача для попереднього перекладу на державну мову наданих на експертизу документів, зокрема сторона захисту про це не вказує, доводи про те, що за таких умов експертиза не могла бути проведена експертом самостійно, не вбачаються обґрунтованими.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процесуальний статус експерта, мова судочинства, підстави залучення перекладача
