Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 січня 2022 року
у справі № 160/6107/19
Адміністративна юрисдикція
Щодо класифікації фінансових зобов'язань суб'єкта господарювання як поточних та непоточних
ФАБУЛА СПРАВИ
Приватне акціонерне товариство «Славгородський арматурний завод» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС, правонаступником якого є Головне управління ДПС, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення.
Окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задовольнив частково.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
За змістом приписів абзацу другого пункту 3 наказу №34 короткострокова/довгострокова класифікація активів (зобов`язання) класифікується як поточна, якщо планується його реалізація (погашення), або якщо планується його продаж чи використання протягом 12 місяців після звітної дати. Інші активи (зобов`язання) класифікують як довгострокові. Фінансові інструменти класифікуються виходячи з очікуваного строку їх корисного використання.
Параграф 36 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» передбачає, що суб'єкт господарювання подає повний комплект фінансової звітності (включаючи порівняльну інформацію) як мінімум щороку.
Як правило, суб'єкт господарювання послідовно складає фінансову звітність за період тривалістю в один рік. Однак з практичних причин деякі суб`єкти господарювання вважають за краще звітувати, наприклад, за період у 52 тижні. Цей Стандарт не забороняє таку практику (параграф 37 МСБО 1 «Подання фінансової звітності»).
Згідно з параграфом 60 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» суб'єкт господарювання подає поточні та непоточні активи і поточні та непоточні зобов`язання як окремі класифікації у своєму звіті про фінансовий стан відповідно до параграфів 66-76, за винятком випадків, коли подання, що базується на ліквідності, надає інформацію, що є обґрунтованою та більш доречною. У разі такого винятку, суб`єкт господарювання подає всі активи та зобов`язання у порядку їхньої ліквідності.
Відповідно до параграфу 61 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» незалежно від прийнятого методу подання, суб`єкт господарювання розкриває суму, що очікується до відшкодування або погашення через більш ніж дванадцять місяців, для кожного рядка активів та зобов`язань, яка об'єднує суми, що очікуються до відшкодування або погашення протягом:
- не більше дванадцяти місяців після звітного періоду та
- через більш ніж дванадцять місяців після звітного періоду.
За правилами параграфу 69 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» суб`єкт господарювання класифікує зобов`язання як поточне, якщо:
- він сподівається погасити це зобов`язання в ході свого нормального операційного циклу;
- він утримує це зобов`язання в основному з метою продажу;
- зобов`язання підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду;
- він не має безумовного права відстрочити погашення зобов`язання протягом як мінімум дванадцяти місяців після звітного періоду (див. параграф 73). Умови зобов`язання, які можуть, за вибором контрагента, привести до його погашення через випуск інструментів власного капіталу, не впливають на його класифікацію.
Суб`єкт господарювання повинен класифікувати всі інші зобов`язання як непоточні.
Деякі поточні зобов`язання (такі як торговельна кредиторська заборгованість і деякі нарахування заробітної плати працівників та інших операційних витрат) складають частину робочого капіталу, який використовується у звичайному операційному циклі суб`єкта господарювання. Такі операційні витрати класифікуються як поточні зобов`язання, навіть якщо вони підлягають погашенню через більш ніж дванадцять місяців після кінця звітного періоду. Такий самий нормальний операційний цикл застосовується до класифікації активів та зобов`язань суб`єкта господарювання. Якщо нормальний операційний цикл суб`єкта господарювання не можна чітко ідентифікувати, припускається, що його тривалість становить дванадцять місяців (параграф 70 МСБО 1 «Подання фінансової звітності»).
Відповідно до параграфу 72 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» суб`єкт господарювання класифікує свої фінансові зобов`язання як поточні, якщо вони підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду, навіть якщо:
- початковий строк був періодом, довшим за дванадцять місяців;
- угоду про рефінансування або зміну графіка платежів на довгостроковій основі здійснено після звітного періоду та до затвердження фінансової звітності до випуску.
Згідно з параграфом 73 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» якщо суб'єкт господарювання очікує та має намір рефінансувати зобов`язання або перенести його на пізнішу дату принаймні на дванадцять місяців після звітного періоду, згідно з існуючою кредитною угодою, він класифікує зобов`язання як непоточне, навіть якщо інакше строк його сплати настає протягом коротшого періоду. Проте, коли рефінансування зобов`язання або його перенос на пізнішу дату виконується не за бажанням суб`єкта господарювання (наприклад, немає угоди про рефінансування), можливість рефінансування не береться до уваги та зобов'язання класифікується як поточне.
ВИСНОВКИ: суб'єкт господарювання повинен класифікувати наявні у нього фінансові зобов`язання як поточні та непоточні. Критерієм віднесення зобов`язань до поточних, зокрема, є обов`язок погашення такого зобов`язання протягом дванадцяти місяців після звітного періоду. За загальним правилом, такий період становить один рік. Водночас, якщо суб'єкт господарювання має безумовне право відстрочити погашення зобов'язання протягом як мінімум дванадцяти місяців після звітного періоду, навіть якщо інакше строк його сплати настає протягом коротшого періоду, таке зобов'язання підлягає класифікації як непоточне.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила бухгалтерського обліку, вимоги до фінансової звітності, порядок справляння податку на прибуток
