Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 червня 2026 року
у справі № 440/2659/25
Адміністративна юрисдикція
Щодо класифікації зобов`язання як поточного чи довгострокового за відсутності визначеного строку його погашення
Фабула справи: ТОВ «Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лімітед» звернулося з позовом до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задоволено повністю.
Мотивація касаційної скарги: ГУ ДПС зазначає, що для правильного вирішення спірних правовідносин необхідно встановити, чи на дату балансу зобов'язання за договорами позики були довгостроковими чи короткостроковими, оскільки від цього залежить, чи підлягають зобов`язання дисконтуванню, чи ні.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з положеннями пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до параграфу 60 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» суб'єкт господарювання подає поточні та непоточні активи і поточні та непоточні зобов'язання як окремі класифікації у своєму звіті про фінансовий стан. Незалежно від прийнятого методу подання, суб`єкт господарювання розкриває суму, що очікується до відшкодування або погашення через більш ніж дванадцять місяців (параграф 61 МСБО 1).
Згідно з параграфом 69 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» суб'єкт господарювання класифікує зобов'язання як поточне, якщо: а) він сподівається погасити це зобов'язання в ході свого нормального операційного циклу; б) він утримує це зобов'язання в основному з метою продажу; в) зобов'язання підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду; г) він не має безумовного права відстрочити погашення зобов'язання протягом як мінімум дванадцяти місяців після звітного періоду. Умови зобов'язання, які можуть, за вибором контрагента, привести до його погашення через випуск інструментів власного капіталу, не впливають на його класифікацію.
Згідно з параграфом 73 МСБО 1 якщо суб'єкт господарювання очікує та має намір рефінансувати зобов'язання або перенести його на пізнішу дату принаймні на дванадцять місяців після звітного періоду, згідно з існуючою кредитною угодою, він класифікує зобов'язання як непоточне, навіть якщо інакше строк його сплати настає протягом коротшого періоду. Проте, коли рефінансування зобов'язань або його перенос на пізнішу дату виконується не за бажанням суб'єкта господарювання (наприклад, немає угоди про рефінансування), можливість рефінансування не береться до уваги та зобов'язання класифікується як поточне.
При обчисленні справедливої вартості довгострокової позики суми майбутнього грошового потоку підлягають обов'язковому дисконтуванню згідно з параграфом Б5.1.1 додатка А МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Так, згідно положень вказаного параграфу, справедливу вартість довгострокової позики або дебіторської заборгованості, за якими не нараховуються відсотки, можна оцінити як теперішню вартість усіх майбутніх надходжень грошових коштів, дисконтованих із застосуванням переважної ринкової ставки відсотка на подібний інструмент з подібним показником кредитного рейтингу. Дисконтують зазвичай довгострокові позики, оскільки вплив дисконтування на короткострокову заборгованість прийнято вважати несуттєвим.
Різниця між справедливою вартістю та вартістю погашення фінансового зобов'язання (дисконт) амортизується суб'єктом господарювання протягом періоду з дати придбання (одержання) до дати його погашення за методом ефективного відсотка. Ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства.
Висновки: суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасних висновків, що фактична відсутність строків погашення кредиторської заборгованості (обумовлених умовами п. 5.1 Контракту) є підставою для визначення такої заборгованості як поточної, з урахуванням одночасної наявності вказаних судами умов: сподівання позивача погасити це зобов`язання в ході свого нормального операційного циклу та можливості у Продавця вимагати повернення усієї суми такої заборгованості відповідно до умов Контракту.
Ключові слова: умови сплати податків, наслідки невиконання податкових зобов’язань, оформлення первинних документів
