Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 жовтня 2024 року
у справі № 161/15802/13-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо підстави для зняття арешту з майна боржника
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ «Ескроу Капітал» звернулося до суду, заінтересована особа - боржник ОСОБА_1, зі скаргою, в якій просило скасувати постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна.
Ухвалою суду першої інстанції скаргу задоволено.
Постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні скарги.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Відповідно до частини сьомої статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».
Статтею 42 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що боржник має право до дня продажу предмета іпотеки на електронному аукціоні виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, виграти на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення електронного аукціону тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на електронному аукціоні. Умови договорів, що обмежують це право боржника, є недійсними.
Згідно з пунктом 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, постанова про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника, зокрема, у разі, якщо після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред'явлено.
ВИСНОВКИ: правильними є висновки апеляційного суду, що державний виконавець, керуючись частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», пунктом 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, правомірно виніс постанову про зняття арешту з майна боржника після погашення ним в повному обсязі заборгованості за кредитним договором.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: кредитна заборгованість, підстави звільнення майна з-під арешту, скасування арешту, арешт у виконавчому провадженні
