Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 вересня 2024 року
у справі № 338/1549/21
Цивільна юрисдикція
Щодо підстави для зняття виконавцем арешту з коштів на підставі ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою про визнання незаконними дій головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 2 684 грн судового збору у виконавчому провадженні.
Суд першої інстанції ухвалою у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовив.
Апеляційний суд постановою ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки відповідно до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього Закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Для боржника надання вказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв'язку із накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною, встановленою законом.
ВИСНОВКИ: саме банк, який виконує постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх обліковування на рахунку, на кошти на які заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави звільнення майна з-під арешту, оскарження дій виконавця, арешт у виконавчому провадженні
