Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 28 травня 2025 року
у справі № 489/267/22
Цивільна юрисдикція
Щодо умов для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про бездіяльність уповноважених осіб відділу державної виконавчої служби міжрегіонального управління Міністерства юстиції та щодо зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду першої інстанції скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» 1404-VІІІ від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII)).
Відповідно до статей 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Згідно із частиною п'ятою статті 13 цього Закону, постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Положенням частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, серед іншого, може бути погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.
Встановивши, що у заявника немає постійного офіційного доходу, а також ним не доведено належними та допустимими доказами можливості забезпечити виконання рішення в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника, тобто не доведено підстав для зняття арешту, визначених у частині четвертій статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування судового рішення районного суду та відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1.
ВИСНОВКИ: передумовою застосування пункту 7 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, по-перше, погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, по-друге, існування іншого способу забезпечення виконання рішення ніж звернення стягнення на майно боржника.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження бездіяльності виконавця, підстави звільнення майна з-під арешту, обов'язки виконавця
