Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 січня 2025 року
у справі № 592/5020/24
Цивільна юрисдикція
Щодо належного способу захисту прав боржника за його позовом про зняття арешту з майна
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі відділу державної виконавчої служби міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ВДВС), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України, в якому просив:
- зобов'язати ВДВС стягувати з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина, ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення дитиною повноліття, що відповідає рішенню суду, починаючи з наступного місяця за місяцем, у якому рішення суду за цим позовом набере законної сили;
- зобов'язати ВДВС відшкодувати ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну невиконанням рішення суду шляхом проведення перерахунку щомісячних сум аліментів у розмірі, який відповідає цьому рішенню, а саме в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку із зарахуванням надмірно стягненої суми в наступні періоди сплати аліментів;
- зобов'язати ВДВС зняти арешт з усього майна ОСОБА_1;
- стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунка Головного управління Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн.
Ухвалою суду першої інстанції у відкритті провадження у справі відмовлено.
Постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з частиною восьмою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Частиною першою статті 448 ЦПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
ВИСНОВКИ: боржник не може пред'явити позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист прав боржника, звільнення майна з-під арешту, оскарження дій виконавця
