Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 листопада 2024 року
у справі № 592/18486/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо ухилення від призову на військову службу під час мобілізації
ФАБУЛА СПРАВИ
Суд першої інстанції вироком визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Апеляційний суд ухвалою вирок районного суду змінив, постановивши виключити з мотивувальної частини посилання суду щодо визнання недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. В іншій частині вирок суду залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Стаття 336 КК (у редакції Закону від 30 березня 2021 року № 1357-ІХ) передбачає відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом.
Прямим умисел є тоді, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК).
Тобто особа усвідомлює небезпечний і протиправний характер своїх вчинків, проте має намір та бажання так діяти, а саме досягти мети - уникнути самого призову за мобілізацією.
Усвідомлення суб`єктом суспільно небезпечного характеру свого діяння означає, що він усвідомлює усі фактичні обставини вчиненого діяння, які відповідають ознакам складу інкримінованого злочину, та одночасно розуміє, що вчинене ним діяння є шкідливим для суспільства.
Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.
ВИСНОВКИ: за встановлених судами попередніх інстанцій обставин, ОСОБА_7, перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних, діючи умисно, будучи придатним за станом здоров'я до військової служби й обізнаним про його призов під час мобілізації, без поважних причин, порушуючи низку приписів законодавства, що регулюють, зокрема захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, не прибув для відправки до військової частини і про причини своєї неявки не повідомив.
Крім того, як слушно вказав апеляційний суд, численні звернення ОСОБА_7 до уповноважених органів з метою вирішення питання про влаштування його дитини на час мобілізації не звільняли його від прибуття у визначені в бойовій повістці дату та час до збірного пункту. Так, ці дії щодо оформлення відстрочки були реалізовані лише за 10 днів до дати відправки його до військової частини, що свідчить про намір ОСОБА_7 уникнути мобілізації, адже ще з 24 лютого 2022 року на території України оголошена загальна мобілізація, яка триває і на цей час.
Указане підтверджує наявність умислу в діях ОСОБА_7 уникнути самого призову за мобілізацією.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порушення правил мобілізації, відповідальність військовозобов'язаних, склад ухилення від мобілізації
