Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 грудня 2025 року
у справі № 714/1508/22
Кримінальна юрисдикція
Щодо наявності у діях організатора незаконного переправлення осіб через кордон закінченого складу злочину, передбаченого ст. 332 ч. 1 КК України
Фабула справи: вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 засуджено:
- за ст. 369 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна;
- за ст. 332 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
Ухвалою апеляційного суду змінено вирок в частині призначеного покарання.
Мотивація касаційної скарги: захисник вказує, що самостійно ОСОБА_6 не міг організувати переправлення свого сина ОСОБА_9 через державний кордон України, а тому висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності у діях ОСОБА_10 складів зазначених вище злочинів вважає помилковими.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ст. 332 ч. 1 КК України об'єктивна сторона цього злочину виявляється в: 1) незаконному переправленні осіб через державний кордон України; 2) організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України; 3) керівництві такими діями; 4) сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод.
Із суб'єктивної сторони цей злочин вчинюється з прямим умислом.
Незаконне переправлення осіб через державний кордон України - це дії особи, які полягають у забезпеченні перетинання (перевезення, переведення) державного кордону України іншими особами.
При цьому організація такого незаконного переправлення - це дії особи щодо розробки планів, визначенні місця, часу незаконного переправлення, пошуку співучасників, створенні організованої групи, її фінансуванні, озброєнні тощо.
Висновки: для наявності у діях організатора незаконного переправлення осіб через кордон закінченого складу злочину, передбаченого ст. 332 ч. 1 КК України, не є обов`язковим факт перетину кордону особою, яка, згідно плану, мала перетнути кордон, оскільки відповідальність для організатора настає вже за сам факт організації, керівництва та сприяння порадами, засобами тощо.
Ключові слова: етапи вчинення злочину, ознаки закінченого злочину, співучасть у вчиненні злочину, організація злочину
