Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 04 червня 2026 року
у справі № 678/1251/24
Кримінальна юрисдикція
Щодо наявності у діях військовозобов’язаного громадянину України, який народився в іншій державі та має іншу національність, складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 засуджено за ст. 336 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
ОЦІНКА СУДУ
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни (військовозобов'язані та резервісти) зобов`язані з'явитися на збірні пункти ІНФОРМАЦІЯ_2 у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. У разі отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, є суспільні відносини, що забезпечують обороноздатність України, зокрема комплектування її Збройних Сил, на які Конституцією України покладаються найважливіші функції: оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості.
Об`єктивна сторона виявляється в бездіяльності - в ухиленні від призову за мобілізацією будь-яким способом, тобто в невиконанні загального обов'язку відбувати військову службу, покладеного на громадян України ст. 65 Конституції України. При цьому ухилення має місце у випадку, коли особа отримала повідомлення (повістку) про призов, однак не з`являється без поважних причин до призовного пункту в строки, зазначені у повідомленні, або хоча і не отримала повідомлення, але знає про призов і не з'являється до призовного пункту. Закінченим є злочин з моменту неприбуття особи за викликом.
Суб`єкт кримінального правопорушення спеціальний - особа, що підлягає мобілізації.
Суб'єктивна сторона полягає в тому, що злочин може бути вчинено лише з прямим умислом, мотиви на кваліфікацію не впливають.
Для кваліфікації діяння за ст. 336 КК України необхідно встановити факт отримання військовозобов`язаним повістки та його неявку без поважних причин у зазначені місце і час до ІНФОРМАЦІЯ_2.
Введення на території України воєнного стану, оголошення загальної мобілізації, закріплений ст. 65 Конституції України обов`язок громадян України захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є загальновідомими фактами.
ВИСНОВКИ: ОСОБА_7, будучи громадянином України, усвідомлюючи, що він є військовозобов`язаним, стоїть на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2, про що зазначено у його військово-облікових документах, пройшов медичний огляд, за яким був визнаний придатним до військової служби, а також, що йому вручено повістку, за якою необхідно було з'явитися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 для відправлення у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1, не з`явився.
Попередньо ОСОБА_7 було усно роз'яснено його обов'язок з'явитися за викликом, а також наслідки неявки без поважних причин, попереджено про кримінальну відповідальність.
Судами встановлено, що хоча ОСОБА_7 вільно не володіє українською мовою, у зв`язку з чим для забезпечення його прав у кримінальному провадженні було залучено перекладача, проте знає її на достатньому для усного сприйняття та розуміння рівні з огляду на тривалий час його проживання в Україні, перебування у цивільному шлюбі з громадянкою України, трудову діяльність, а тому його твердження про необізнаність з обов'язком з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 для відправлення у військову частину небезпідставно розцінили як обраний ним спосіб захисту.
До того ж ОСОБА_7 неодноразово зазначав, що оскільки він народився в Казахстані, а за національністю є білорусом, то не зобов'язаний захищати Україну, тим самим прямо висловив небажання проходити військову службу.
Даних про те, що ОСОБА_7 з моменту отримання повістки вчиняв бодай якісь спроби виправити ситуацію та вступити до лав ЗСУ, матеріали справи не містять.
Така поведінка ОСОБА_7 безсумнівно свідчить про умисне та свідоме ухилення ним від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності у діянні засудженого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини у сфері забезпечення призову та мобілізації, порушення мобілізаційного законодавства, склад ухилення від призову