Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 листопада 2018 року
у справі № 183/1617/16
Цивільна юрисдикція
Щодо належного способу захисту при зверненні до суду з віндикаційним позовом
Фабула справи: прокурор звернувся з позовом в інтересах держави, в особі обласної державної адміністрації (далі - ОДА) до сільської ради, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне підприємство «Новомосковське лісове господарство», управління Держгеокадастру, про визнання неправомірним і скасування рішення, визнання недійсним державного акта та витребування земельної ділянки
Прокурор просив визнати неправомірним і скасувати п. 32 рішення сільської ради про передання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки (далі - земельна ділянка); визнати недійсним державний акт, виданий на ім'я ОСОБА_3, на право приватної власності на земельну ділянку, надану для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (далі - державний акт); витребувати земельну ділянку з незаконного володіння ОСОБА_3 та зобов'язати її повернути земельну ділянку у власність держави в особі ОДА.
Міськрайонний суд ухвалив рішення, яким повністю задовольнив позовні вимоги. Апеляційний суд постановив ухвалу, якою залишив без змін рішення суду першої інстанції.
Мотивація касаційної скарги: сільська рада вважає, що спірна земельна ділянка належить до земель державного лісового фонду, які знаходяться у постійному користуванні ДП «Новомосковське лісове господарство». Факт належності земельної ділянки до зазначеної категорії підтверджується, зокрема, постановою апеляційного господарського суду.
Правова позиція Верховного Суду: однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (п. 9 ч.1 ст. 27 Закону«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З огляду на вказане у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов'язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.
Висновки: метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Таким чином, належним способом захисту порушеного права є витребування майна судом на користь власника, а не зобов'язання повернути це майно власникові.
Ключові слова: віндикація, незаконне володіння, земельний спір