Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 січня 2025 року
у справі № 120/5665/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів стосовно оскарження наказу ПФУ в частині надання права підпису розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, від імені ПФУ - працівникам відділу обслуговування громадян
Фабула справи: ТОВ «Інтеренергосервіс» звернулося з позовом до ГУ Пенсійного фонду України, у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ відповідача в частині п. 1.2.2 стосовно надання права підпису розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, від імені ГУ ПФУ - працівникам відділу обслуговування громадян (Сервісних центрів), а саме начальникам відділів обслуговування громадян, їх заступникам та головним спеціалістам.
Ухвалою окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою апеляційного суду, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ «Інтеренергосервіс» вказує, що між органами Пенсійного фонду України та ТОВ «Інтеренергосервіс» існують певні правовідносини, відповідно до яких ТОВ «Інтеренергосервіс» має обов`язок відшкодувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах. Такі публічно-правові відносини встановлені п. 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та конкретизовані в Інструкції № 21-1. У цих правовідносинах Пенсійних фонд України виступає суб'єктом владних повноважень та діє через свої органи, одним з яких є відповідач у цій справі.
Правова позиція Верховного Суду: наказ ГУ ПФУ в частині п. 1.2.2 стосовно надання права підпису розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, від імені ГУ ПФУ - працівникам відділу обслуговування громадян (Сервісних центрів), а саме начальникам відділів обслуговування громадян, їх заступникам та головним спеціалістам стосується внутрішньої діяльності та організації роботи виключно державного органу.
Колегія суддів наголошує, що за приписами ч.ч. 2, 3 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В контексті обраного позивачем способу захисту, судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що оскаржуваний позивачем наказ за своїм змістом, характером та юридичним спрямуванням не може створювати юридично значущі наслідки для позивача, не зумовлює впливу на його права, обов'язки або інтереси, що унеможливлює їх порушення з боку Головного управління.
Отже, в контексті спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що заявлені позовні вимоги не породжують правових наслідків для позивача, що виключає можливість віднесення спору до «юридичного» відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України.
Колегія суддів зауважує, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Висновки: позовні вимоги стосовно оскарження наказу Пенсійного фонду України в частині надання права підпису розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, від імені ГУ ПФУ - працівникам відділу обслуговування громадян (Сервісних центрів), а саме начальникам відділів обслуговування громадян, їх заступникам та головним спеціалістам не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі судовому розгляду.
Ключові слова: розмежування судових юрисдикцій, ознаки адміністративного спору, оскарження внутрішній розпоряджень
