Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 вересня 2024 року
у справі № 285/3273/23
Цивільна юрисдикція
Щодо правомірності притягнення класного керівника до дисциплінарної відповідальності за опис даних, отриманих раніше в результаті дослідження психологом показників тривожності учнів
Фабула справи: позивачка працює викладачем і виконує обов'язки класного керівника у професійному училищі. Роботодавець стверджує, що вона всупереч посадовій інструкції класного керівника провела психологічні дослідження чинників тривожності неповнолітніх учнів, не проінформувавши адміністрацію навчального закладу та педагогічну раду та не дотримавши норм педагогічної етики. Після отримання від позивачки письмових пояснень з приводу вказаної ситуації роботодавець застосував до неї дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Позивачка вважає, що наказ про накладення на неї дисциплінарного стягнення є протиправним, бо дослідження провели зі згоди батьків кожного з учнів, а притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося після спливу відповідного строку.
Суд першої інстанції задовольнив позов. Апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою рішення суду першої інстанції скасував і ухвалив нове - про відмову у задоволенні позову.
Мотивація касаційної скарги: позивачка вказала, що про проведення емпіричного дослідження за результатами застосування методик на визначення рівня тривожності й адаптації практичним психологом відповідач знав. Дані про ці результати мали зберігатися у сейфі практичного психолога. Позивачка провела лише «емпіричний опис (обробку)» результатів застосування вказаних методик. Такі дії не передбачали прямого психологічного впливу на учнів та не несли форму фізичного чи психічного насильства і неповаги до гідності учнів.
Правова позиція Верховного Суду: п.п 2.3.3 і 2.3.4 посадової інструкції класного керівника передбачають обов`язки класного керівника інформувати про стан виховного процесу в групі та рівень успішності учнів педагогічну раду, адміністрацію навчального закладу, батьків; дотримувати норм педагогічної етики, поважати гідність учня, захищати його від будь-яких форм фізичного, психічного насильства, діяльністю стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі.
Колегія суддів погоджується з доводами позивачки у касаційній скарзі про те, що для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, вчиненим без поважних причин умисно або з необережності.
Роботодавець стверджував про вчинення позивачкою проступку у жовтні 2022 року. Цей проступок полягав у тому, що вона не узгодила з директором, заступником директора та батьками проведення емпіричних (психологічних) досліджень неповнолітніх учнів, чим порушила їхні права всупереч п.п. 2.3.3 і 2.3.4 посадової інструкції.
Верховний Суд бере до уваги, що позивачка у позовній заяві вказала про те, що у жовтні 2021 року саме практичний психолог провела емпіричні дослідження показників і чинників тривожності учнів. Апеляційний суд на підставі пояснювальної записки позивачки теж встановив, що методики визначення чинників тривожності учнів використала у жовтні 2021 - 2022 навчального року практичний психолог. Щодо цих досліджень, як зазначив апеляційний суд, практичний психолог відмовилася надавати пояснення відповідачеві та була звільнена з посади за власним бажанням. Позивачка ж, як вона стверджувала, у жовтні 2022 року зробила теоретичний аналіз, статистичне опрацювання даних, отриманих у результаті раніше проведених досліджень. Суд апеляційної інстанції на підставі пояснювальної записки встановив, що емпіричне дослідження позивачки було емпіричним описом чинників тривожності учнів групи, в якій вона є класним керівником. Такий опис, заснований на результатах психологічного дослідження, проведеного іншим фахівцем, не є окремим психологічним дослідженням учнів.
Згідно з п.п. 2.2.4 і 2.2.5 посадової інструкції до обов'язків позивачки належить: проведення виховної роботи з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів, їх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяльності, а також рівня сформованості учнівського колективу; співпраця з викладачами, практичним психологом, батьками й іншими учасниками навчально-виховного процесу з виконання завдань навчання та виховання в учнівському колективі.
Висновки: позивачка згідно з її посадовими обов'язками як класний керівник співпрацювала із практичним психологом з приводу індивідуально-психологічних особливостей учнів її класу та їхніх нахилів. На виконання цих обов`язків описала дані, отримані раніше в результаті дослідження психологом показників і чинників тривожності учнів її класу. Тому колегія суддів вважає, що відповідач помилково вважав дії позивачки дисциплінарним проступком.
Ключові слова: повноваження класного керівника, дослідження психології тривожності, порушення прав учнів, відповідальність педагогічних працівників