Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 жовтня 2024 року
у справі № 160/8773/23
Адміністративна юрисдикція
Щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами у випадку накладення персональних санкцій на бенефіціарного власника надрокористувача
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ " Мотронівський ГЗК" звернулося до суду з позовною заявою до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра), в якій просило визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу відповідача від 28 березня 2023 року №178 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та внесення змін до наказів Держгеонадр" (далі - Наказ № 178) в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3640 від 31 грудня 2004 року (далі - спецдозвіл № 3640), наданого позивачеві.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються, передусім, Конституцією України, Кодексом України про надра та Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №124 (далі - Порядок №615). Положення зазначених актів у цій постанові застосовуються у редакціях, що чинні на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з підпунктом 4 пункту 21 Порядку № 615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Міндовкілля, Держпраці, МОЗ, Держекоінспекції, органів місцевого самоврядування, ДПС у разі, зокрема, наявності підстав, передбачених Законом України «Про санкції».
Законом №2805-ІХ до Кодексу України про надра було внесено ряд змін. Зокрема, статтю 13 Кодексу України про надра доповнено частинами три - сім.
Так, положеннями частини сьомої статті 13 згаданого Кодексу у новій редакції встановлено, що у разі застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у вигляді анулювання або зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами відповідно до Закону №1644- VII до кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, яка є користувачем надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, відповідно анулює або зупиняє дію спеціального дозволу на користування надрами такого користувача через 30 днів з дня застосування таких санкцій, якщо через 30 днів з дня видання указу Президента України про застосування відповідної санкції особа, до якої її застосовано, залишається кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, що є власником відповідного спеціального дозволу на користування надрами.
Також вказаним вище Законом №2805-ІХ стаття 57 Кодексу України про надра викладена у новій редакції, пунктом 3 частини першої якої передбачено, що право користування надрами може бути тимчасово заборонено (зупинено) з підстави застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону № 1644-VII у вигляді зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.
Частиною третьою статті 57 згаданого Кодексу закріплено, що тимчасова заборона (зупинення) дії спеціального дозволу на користування надрами з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, здійснюється з урахуванням вимог частин п`ятої-сьомої статті 13 цього Кодексу на строк дії таких спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
Аналізуючи характер правового регулювання відносин у сфері користування надрами у контексті підстави для зупинення дії спецдозволу на користування надрами, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 57 Кодексу України про надра, а також враховуючи наявність прямого посилання на статтю 13 Кодексу України про надра у частині третій статті 57 цього Кодексу, Суд доходить висновку про необхідність їх комплексного застосування. Такий підхід обумовлений тим, що стаття 13 цього Кодексу визначає загальний перелік суб`єктів, які можуть бути користувачами надр, а також визначає категорії осіб, які такого права не мають. Водночас, стаття 57 Кодексу України про надра передбачає механізм державного контролю за дотриманням умов користування надрами та встановлює відповідальність за їх порушення. Спільне застосування вищезазначених положень статей 13 та 57 Кодексу України про надра дозволяє точно визначити суб`єкта, до якого можуть бути застосовано обмеження у вигляді тимчасової заборони (зупинення) дії спеціального дозволу на користування надрами, забезпечивши при цьому ефективний державний контроль за дотриманням вимог законодавства про надра. Це свідчить про те, що законодавець свідомо створив систему правових норм, яка дозволяє забезпечити баланс між інтересами користувачів надр, суспільними інтересами в галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, створивши при цьому ефективний механізм захисту національних інтересів, забезпечення економічної безпеки та захисту довкілля.
Дії відповідача, вчинені у спірних правовідносинах, відповідають вимогам статті 58 Конституції України, з огляду на те, що санкції, запроваджені Указом №266/2021 продовжували свою дії на момент впровадження до Кодексу України про надра змін Законом № 2805-ІХ.
Закон №2805-ІХ був офіційно оприлюднений та доведений в установленому порядку до відома населення, зокрема також і суб`єктів господарювання, 28 грудня 2022 року. Тому починаючи з цієї дати наслідки застосування норм такого Закону були передбачуваними для позивача, що давало можливість заздалегідь вжити заходів, спрямованих на зміну кінцевого бенефіціарного власника, задля уникнення зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.
Водночас, як встановлено судами першої та апеляційної інстанції і не заперечується позивачем, у ані у період з 28 грудня 2022 року по 28 березня 2023 року, ані станом на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, позивач не був позбавлений можливості виконати вищенаведені вимоги законодавства з метою усунення підстав для зупинення дії спеціального дозволу №3640 та відновлення його дії, проте не вживав жодних заходів, спрямованих на зміну бенефіціарного власника (контролера).
ВИСНОВКИ: з огляду на специфічний характер змін, внесених до статей 13 та 57 Кодексу України про надра, а саме передбачені ними наслідки для надрокористувача у вигляді зупинення дії спеціального дозволу у випадку накладення персональних санкцій на бенефіціарного власника, Законом № 2805-ІХ, зберігаючи при цьому баланс інтересів держави (щодо захисту національної безпеки) та бізнесу (видобування та реалізація корисних копалин), передбачено відстрочку у набранні ними чинності, а саме - 3 місяці з дня опублікування, тобто з 28 березня 2023 року, зокрема, і з метою надання можливості надрокористувачу усунути зазначену підставу для зупинення дії наданого йому спеціального дозволу.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: наслідки застосування санкцій, відповідальність надрокористувача, підстави зупинення дії дозволу
