Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 04 грудня 2024 року
у справі № 712/10118/22
Цивільна юрисдикція
Щодо примусового вилучення транспортного засобу у фізичної особи в умовах правового режиму воєнного стану
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Черкаської обласної військової адміністрації, треті особи: Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі -Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Черкаській області), Територіальний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ № 7141 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати протокол оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану від 18 липня 2022 року № 209, яким прийнято рішення про примусове відчуження автомобіля марки на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Черкаській області;
- зобов`язати РСЦ ГСЦ МВС у Черкаській області скасувати тимчасовий реєстраційний талон від 07 вересня 2022 року на транспортний засіб марки, який виданий у зв`язку з постановкою на тимчасовий державний облік на період воєнного стану, та внести інформацію про скасування тимчасового талону до Єдиного державного реєстру транспортних засобів та відповідного журналу;
- зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України в Черкаській області повернути ОСОБА_1 транспортний засіб, який є його власником.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 червня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
ОЦІНКА СУДУ
Статтею 17 Закону України «Про оборону України» передбачено, що в умовах воєнного стану відповідно до закону допускається примусове вилучення приватного майна та відчуження об`єктів права приватної власності громадян з наступним повним відшкодуванням їх вартості у порядку та терміни, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Аналогічна норма міститься у частині другій статті 353 ЦК України.
Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» визначає механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.
Під час воєнного стану передбачені можливості: 1) примусового відчуження індивідуально визначеного приватного та колективного майна з переходом до держави права власності на це майно за попереднім або наступним повним відшкодуванням його вартості; 2) вилучення індивідуально визначеного майна державних підприємств, державних господарських об'єднань, на яке у них є право господарського відання або оперативного управління, без відшкодування його вартості.
Відповідно до частини третьої статті 321 ЦК України примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Право вимагати повернення майна обумовлюється наявністю в особи статусу «колишнього» власника. За допомогою такої конструкції законодавець створює передумови для охорони інтересів приватних осіб. Повернення майна можливе за умови: припинення надзвичайних обставин, тобто стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії, воєнного або надзвичайного стану та ін.; збереження майна; заявлення власником позовної вимоги про його повернення до органу, що проводив його реквізицію або якому передано відповідне майно; встановлення можливості повернення
Лише при дотриманні всіх критеріїв трискладового тесту можна визнати втручання держави у права пропорційним, а відтак правомірним, справедливим та виправданим. У свою чергу, з позиції ЄСПЛ, суд повинен відповідно до принципу індивідуального підходу в кожному випадку конкретно вирішувати питання пропорційності з урахуванням контекстуальних обставин справи. В одному випадку обмеження є пропорційним, а в іншому - те саме обмеження пропорційним не вважатиметься.
ВИСНОВКИ: втручання у право власності позивача переслідувало легітимну мету та було пропорційним у співвідношенні до суспільних інтересів. В Україні із 24 лютого 2022 року діє воєнний стан внаслідок збройної агресії російської федерації. Зусилля державних органів, Збройних Сил України, інших військових формувань спрямовані насамперед на захист життя і здоров`я мільйонів людей, значних зусиль і засобів потребує захист незалежності та територіальної цілісності України, що, окрім іншого, є обов'язком кожного громадянина України. Збройні Сили України мають гостру потребу в забезпеченні матеріальними ресурсами, у тому числі автомобільною технікою, для належного виконання визначених перед ними завдань.
Таким чином, втручання у право власності позивачки відповідає критерію законності, оскільки відбулося у чітко регламентованому, зрозумілому порядку, який діє в Україні з незначними змінами з 2012 року.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовий режим майна, підстави примусового вилучення, реквізиція
