Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 лютого 2025 року
у справі № 120/6996/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів з приводу оскарження дій приватного, державного виконавця особою, яка не є стороною виконавчого провадження
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницького відділу державної виконавчої служби міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просила:
- скасувати постанови про арешт коштів боржника у виконавчих провадженнях;
- стягнути з відділу ДВС на користь ОСОБА_1 моральну шкоду;
- зобов'язати відділ ДВС повернути 800 грн.
Ухвалою окружного адміністративного суду закрито провадження в адміністративній справі, оскільки постанови про арешт коштів повинні оскаржуватися за правилами цивільного судочинства до суду, який їх видав, а не в порядку адміністративного провадження.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду ухвалу окружного адміністративного суду без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України обумовлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Визначення публічно-правового спору міститься у пункті 2 частини першої статті 4 КАС України та означає спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад, а участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.
У цій справі ОСОБА_1 не є стороною у справах, не є боржницею у виконавчих провадженнях, а підстава позову у цій справі стосується зазначення неправильного ідентифікаційного коду, що, за твердженням ОСОБА_1, призвело до блокування саме її банківського рахунку. Тому позивачка не наділена процесуальним правом оскаржувати постанови про арешт коштів у порядку цивільного судочинства. Спір слід розглядати за правилами адміністративного судочинства, позаяк позивачка не наділена процесуальним правом оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця у порядку статті 447 ЦПК України.
ВИСНОВКИ: спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, у разі оскарження дій приватного, державного виконавця особою, яка не є стороною виконавчого провадження.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: адміністративна юрисдикція, оскарження рішень виконавця, арешт у виконавчому провадженні
