Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 лютого 2025 року
у справі № 168/1083/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо умови наявності у діях особи складу злочину, передбаченого ст. 336 КК України
Фабула справи: вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 було визнано винуватим і засуджено за ст. 336 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: засуджений ОСОБА_6 зазначає, що суди попередніх інстанцій, визнаючи його винуватим, неправильно встановили обставини інкримінованого йому злочину, зокрема в частині вручення йому «бойової» повістки за місцем його роботи на території готелю.
Правова позиція Верховного Суду: за приписами ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни (військовозобов'язані та резервісти) зобов'язаний з'явитися на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях (п. 1 ч. 3 цієї статті). У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк (абз. 3 ч. 3 цієї статті).
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
- смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка) (абз. 7 ч. 3 цієї статті).
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України (ухилення від призову за мобілізацією), проявляється в ухиленні від призову на військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов'язку вчинюється шляхом вчинення певних дій). Ухилення від призову за мобілізацією у формі бездіяльності полягає у неявці до місця, визначеного у повістці або наказі військового комісара, зокрема до військового комісаріату для відправлення до військової частини. Злочин є закінченим з моменту неявки військовозобовязаного до такого місця.
Суб`єктивна сторона вказаного кримінального правопорушення характеризується прямим умислом, тобто коли військовозобов`язаний усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.
На обґрунтування своїх висновків суд апеляційної інстанції, з-поміж іншого, зауважив, що факт ухилення ОСОБА_6 від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період підтверджується дослідженими місцевим судом доказами та показаннями як самого обвинуваченого, так і допитаних свідків, зі змісту яких видно, що ОСОБА_6 була вручена повістка про необхідність прибути до відділу на наступний день (25 липня 2023 року о 10:00), він розписався про її отримання і корінець цієї повістки був направлений у ІНФОРМАЦІЯ_7 . При цьому обвинувачений не з`явився до центру укомплектування без поважних причин.
Суд апеляційної інстанції також зауважив, що обвинувачений не заперечував і не заперечує того факту, що йому телефонували працівники центру комплектування, попередили про наслідки його неявки, просили з`явитися на відправлення до військової частини, однак до центру комплектування він не з`явився, хоча не мав будь-яких документів про те, що не є придатним чи обмежено придатним до військової служби.
Отже, ОСОБА_6 вчинив ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто скоїв злочин, передбачений ст. 336 КК України.
Висновки: дії особи матимуть склад злочину, передбаченого ст. 336 КК України, у разі якщо вона під час мобілізації на особливий період, отримавши повістку про виклик до ТЦК та СП, без визначених законом поважних причин, не з`явилася у зазначені у цій повістці місце та строк до збірного пункту ТЦК та СП для відправлення до військової частини. Разом з тим невстановлення часу вручення такої повістки, не впливає на об'єктивну і суб'єктивну сторони вказаного кримінального правопорушення, основними елементами яких є саме факт наявності такої повістки та наслідок у вигляді невиконання зазначених у ній приписів (нез'явлення до РТЦК та СП у встановлений строк).
Ключові слова: обов'язки військовозобов'язаних, порушення правил мобілізації, злочини проти забезпечення призову та мобілізації
