Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 лютого 2025 року
у справі № 990/357/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо правових актів, дій чи бездіяльності Президента України та Верховної Ради України, які можуть оскаржуватись в порядку адміністративного судочинства
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Президента України з вимогами:
- визнати Указ Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» (далі - Указ № 740/2024) протиправним та нечинним;
- визнати незаконними дії Президента України щодо подання на подальше схвалення до Верховної Ради України Указу № 740/2024;
- визнати незаконними дії Президента України щодо підписання Закону України від 29.10.2024 № 4024-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» (далі - Закон № 4024-IX).
Ухвалою Касаційного адміністративного суду відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним і нечинним указу Президента України та визнання незаконними дій на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС.
ОЦІНКА СУДУ
Хоча позовні вимоги ОСОБА_1 сформульовано як вимоги про визнання Указу № 740/2024 протиправним і нечинним, визнання незаконними дій Президента України щодо подання та подальшого схвалення цього Указу до Верховної Ради України, але з огляду на зміст позовних вимог та їх підстави (обґрунтування) цей позов фактично стосується конституційності Закону № 4024-IX, без ухвалення якого зазначений Указ не набрав би юридичної сили як акт законодавства. Правовий акт є результатом низки процедурних нормативно визначених дій щодо його ухвалення, оскарження яких на предмет їх правомірності не може бути окремим (самостійним) без оскарження самого акта. Відтак позовні вимоги ОСОБА_1 у частині оскарження дій Президента України за правовою сутністю також є вимогами щодо Закону № 4024-IX.
На підставі пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені статтею 266 КАС, правила якої поширюються на розгляд адміністративних справ щодо, зокрема, законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Разом з тим згідно з пунктом 1 частини другої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.
Визначення законом виключної компетенції Конституційного Суду України щодо питання про відповідність законів Конституції України унеможливлює розгляд справ з предметом і підставами позову про конституційність закону в порядку адміністративного судочинства.
Зважаючи на предмет і підстави позову, вказані позивачем, наведені вище правові норми, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а відтак правильно відмовив у відкритті провадження у цій справі.
ВИСНОВКИ: положення частини першої статті 2, пункту 2 частини першої статті 4, статей 5, 19 та частини першої статті 266 КАС слід розуміти так, що в порядку адміністративного судочинства до Верховного Суду як суду першої інстанції можуть оскаржуватися тільки ті правові акти, дії чи бездіяльність, зокрема, Президента України та Верховної Ради України, які прийнято / вчинено / допущено у правовідносинах, у яких Президент України чи Верховна Рада України реалізують свої владні (управлінські) функції / повноваження і які не вимагають перевірки на відповідність Конституції України за їх юридичним змістом і процедурою розгляду.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження рішень президента, адміністративна юрисдикція, конституційна юрисдикція
