Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 лютого 2025 року
у справі № 750/1281/24
Кримінальна юрисдикція
Щодо судового контролю за рішеннями військово-лікарської комісії
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 засуджено за ст. 336 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладанням обов'язків, передбачених ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 цього Кодексу.
Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Суд апеляційної інстанції, належним чином не перевіривши доводи прокурора, дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення його апеляційної скарги. Залишаючи апеляційну скаргу прокурора без задоволення, суд не звернув належної уваги на доводи скарги, формально погодився з мотивами суду першої інстанції та вважав, що вчинення ОСОБА_6 злочину вперше, відсутність попередніх судимостей, факт утримання неповнолітньої дитини та матері пенсійного віку, з огляду на ступінь тяжкості вчиненого злочину та зміст досудової доповіді, а також те що у липні 2023 року обвинувачений мав тяжку травму та має поганий стан здоров`я, однак лікарями військово-лікарської комісії при проведенні медичного огляду його відповідні аргументи та медичні документи залишено поза увагою, є достатніми підставами для звільнення ОСОБА_6 від призначеного покарання.
Разом з тим, без мотивованої відповіді апеляційного суду залишилися доводи прокурора про те, що дані про стан здоров'я засудженого необхідно оцінювати лише як відомості, що характеризують ОСОБА_6 та не вказують на можливість невиконання конституційного обов`язку та неявки за повісткою.
Так, апеляційним судом не враховано, що у матеріалах кримінального провадження наявна довідка військово-лікарської комісії від 21.11.2023, відповідно до якої ОСОБА_6 не висловив своїх заперечень щодо висновку ВЛК про встановлення йому діагнозу - гіпертонічна хвороба І ст. та те, що він з такою хворобою придатний до військової служби.
Також, ОСОБА_6 у разі наявності, на його думку, сумніву щодо правильності висновку ВЛК щодо придатності до військової служби, мав право, відповідно до п. п. 2.3.3 п. 2.3 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, звернутись до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідного висновку, однак він цим правом не скористався, що і підтвердив у судовому засіданні.
Оскаржене судове рішення не містить переконливого обґрунтування того, яким чином звільнення від відбування покарання з випробуванням за приписами ст. 75 КК України забезпечує досягнення мети загальної превенції злочинів, передбачених ст. 336 КК України.
Апеляційний суд не зазначив, які обставини кримінального провадження переконливо свідчать про те, що звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням забезпечує реалізацію приписів статей 50, 65 КК України в умовах воєнного стану, що звільнення особи від відбування покарання з випробуванням в цьому провадженні не демотивує інших осіб, які підлягають мобілізації, не створює в очах громадян та суспільства негативне враження безладдя та безкарності, не знижує рівень військової дисципліни і боєздатність підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань.
ВИСНОВКИ: судовий контроль за рішеннями ВЛК здійснюється в межах компетенції адміністративних судів, а не судів загальної юрисдикції. Саме адміністративні суди, не підміняючи собою ВЛК та самостійно не визначаючи ступінь втрати працездатності, придатності до військової служби, а також причинного зв`язку хвороби з проходженням військової служби, мають право: оцінювати повноту й об`єктивність проведеного медичного огляду та встановлення причинного зв'язку захворювання; перевірити дотримання процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення ВЛК; аналізувати наявність усіх необхідних документів, на підставі яких приймалося рішення; у випадку встановлення недоліків у процедурі проведення медичного огляду або прийняття рішення ВЛК, визнавати незаконною та скасовувати постанови ВЛК із зобов`язанням провести повторний медичний огляд.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти призову та мобілізації, процедура мобілізації, оскарження рішень ВЛК
