Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 січня 2025 року
у справі № 446/478/19
Цивільна юрисдикція
Щодо належного способу захисту прав АТ «Укрзалізниця» у спорах, коли земельна ділянка, яка знаходиться у його постійному користуванні, частково накладається на земельну ділянку, надану у приватну власність
ФАБУЛА СПРАВИ
АТ «Укрзалізниця» звернулося до суду з позовом до міської ради (далі - відповідач 1), ОСОБА_1 (далі також - відповідачка 2) про визнання недійсним рішення міської ради та державного акта на право власності на земельну ділянку.
Суд першої інстанції рішенням відмовив у задоволенні позовних вимог АТ «Укрзалізниця» у зв`язку зі спливом позовної давності.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови апеляційного суду.
ОЦІНКА СУДУ
Законом визначено, що АТ «Укрзалізниця» належать на праві постійного користування земельні ділянки, що відносяться до земель залізничного транспорту.
Суди встановили, що частина земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_1, накладається на земельну ділянку залізничного транспорту, яка перебуває у постійному користуванні позивача.
Спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права та природі спірних правовідносин.
Оскільки земельна ділянка, яка знаходиться у постійному користуванні АТ «Укрзалізниця», частково накладається на земельну ділянку, надану у власність ОСОБА_1, АТ «Укрзалізниця» пред'являє позов про визнання недійсним рішення міської ради та державного акта на право власності на земельну ділянку.
Оскаржуване рішення міської ради вичерпало свою дію виконанням (на підставі рішення ради видано державний акт на право власності на земельну ділянку). Визнання цього рішення недійсним не поновить порушене право або законний інтерес позивача.
Отже, у такій категорії спорів позивач може, зокрема, обґрунтовувати свій позов протиправністю рішення органу місцевого самоврядування, відповідно до якого відповідачу було передано частину земельної ділянки, яка накладається на смугу відведення залізниці. Натомість суд має надати оцінку відповідному рішенню органу місцевого самоврядування в мотивувальній частині судового рішення.
Визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку не вирішить спір про право, так само не вирішить і питання про захист прав та інтересів позивача. Натомість внаслідок задоволення віндикаційного позову вирішується спір про право, рішення суду є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З огляду на викладене позовні вимоги про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування та державного акта на право власності на земельну ділянку не приведуть до відновлення порушених прав та інтересів позивача.
Як слідує з аналізу частини першої статті 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою передбачене лише для такої земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності. Оскільки право постійного користування земельною ділянкою приватної власності законом не передбачено, то наявність у відповідачки 2 права приватної власності на земельну ділянку є перешкодою для державної реєстрації права постійного користування АТ «Укрзалізниця».
Отже, позивачеві належить право на захист від порушень, пов'язаних із володінням земельною ділянкою.
АТ «Укрзалізниця» та ОСОБА_1 не мають між собою договірних відносин стосовно спірної земельної ділянки, що зумовлює речово-правовий характер спірних правовідносин. Зазначене зумовлює використання відповідних способів захисту.
Отже, належним способом захисту права особи, яка позбавлена володіння земельною ділянкою, є віндикаційний позов.
Для вирішення подібних спорів земельна ділянка (підстави для витребування якої наявні - тобто така земельна ділянка накладається на смугу відведення залізниці) має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі (стаття 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).
ВИСНОВКИ: у спорах з подібними обставинами належним способом захисту є віндикаційний позов про витребування частини земельної ділянки, що накладається.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження рішень органів місцевого самоврядування, способи судового захисту, правовий режим земель
