Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 січня 2025 року
у справі № 206/2608/22
Цивільна юрисдикція
Щодо права працівника, який перебував у оплаченому вимушеному прогулі, спричиненому незаконним звільненням, на щорічну основну відпустку
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку, надбавки за безперервний стаж роботи.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (частина друга статті 235 КЗпП).
Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 6 цього Закону), зараховуються час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).
ВИСНОВКИ: закон пов'язує право працівника, який перебував у оплаченому вимушеному прогулі, спричиненому незаконним звільненням, на щорічну основну відпустку, а непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок, в свою чергу, є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України».
КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори про поновлення на роботі, виплати при звільненні, незаконне звільнення
