Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 січня 2025 року
у справі № 909/965/24
Господарська юрисдикція
Щодо ініціювання процедури банкрутства кредитором, який є вкладником кредитної спілки, що втратила статус фінансової установи
ФАБУЛА СПРАВИ
Ухвалою господарського суду у справі №909/965/24 заяву ОСОБА_1 в про відкриття провадження у справі про банкрутство Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» з доданими до неї документами повернуто заявнику без розгляду.
Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду вирішено скасувати та направлено справу до суду першої інстанції на стадію прийняття заяви до розгляду.
ОЦІНКА СУДУ
З урахуванням того, що кредитна спілка втратила статус фінансової установи, а також беручи до уваги те, що звернення з позовом про ліквідацію такої особи є правом Регулятора (ч.6 ст.50 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»), за умови, що на даний момент відсутні відомості про те, що Регулятором подано такий позов, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про обґрунтованість позиції суду апеляційної інстанції про те, що у такому випадку кредитори боржника не позбавлені можливості звернутись самостійно до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, адже кредитна спілка втратила статус фінансової установи до набрання чинності Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та Законом України «Про кредитні спілки» і протягом тривалого часу не вчинила жодних дій щодо реорганізації чи ліквідації юридичної особи в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України.
В силу вимог законодавства суб`єктом звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитної спілки є лише Національний банк України, боржник чи ліквідатор боржника, однак у цьому конкретному випадку, на момент введення в дію Закону України «Про кредитні спілки» боржник вже не мав статусу фінансової установи, регулювання і нагляд за діяльністю якими здійснюється Національним банком, що не дає можливості Національному банку застосувати порядок ліквідації кредитної спілки за рішенням суду, передбачений статтею 59 Закону України «Про кредитні спілки», а боржник не ініціював процедуру реорганізації чи ліквідації.
Відповідно до ч.2 ст.93-3 КУзПБ підставою для звернення Національного банку України із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитної спілки є віднесення Національним банком України кредитної спілки до категорії неплатоспроможних та прийняття Національним банком України рішення про припинення дії ліцензії кредитної спілки.
Відповідно до ч.7 ст.59 Закону України «Про кредитні спілки» регулятор звертається до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства протягом одного місяця з дня прийняття Регулятором рішень про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних та про анулювання ліцензії такої кредитної спілки відповідно до пункту 4 частини першої статті 58 цього Закону.
В цьому ж випадку анулювання ліцензії відбулось 19.11.2021, тобто до введення Закону України «Про кредитні спілки» в дію 01.01.2024, і процедура реорганізації чи ліквідації не була розпочата за правилами Закону України «Про кредитні спілки», що діяв до 01.01.2024.
Боржник протягом тривалого часу не ініціює процедури реорганізації чи ліквідації кредитної спілки, яка втратила статус фінансової установи.
Відповідно до приписів абз. 1 ч. 2 ст. 8 КУзПБ, право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
ВИСНОВКИ: ініціювання процедури банкрутства кредитором, який є вкладником кредитної спілки, що втратила статус фінансової установи, спрямоване на захист його прав та інтересів, та відповідає вимогам ч.2 ст.8 КУзПБ.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовий статус фінансової установи, банкрутство фінансової установи, права кредитора
